*CYBINT (Cyber Intelligence) — це операції або дослідження, засновані на кібернетичній розвідці. Вони передбачають збір, аналіз та використання інформації, отриманої з кіберпростору, для досягнення стратегічних, оперативних або тактичних цілей.
Зовні це звичайна вулиця у промислово-спальному районі Санкт-Петербурга. Станція метро «Рибацьке», щоденний потік людей, затори, рутина. За адресою вулиця Тепловозна, 36 немає жодних високих парканів з колючим дротом, немає вишок з озброєною охороною або табличок «Міністерство оборони РФ». Це виглядає як типовий комерційний майданчик, де могла б розташовуватись автомайстерня або склад побутової техніки. Але саме тут, поруч із сотнями тисяч цивільних, працюють високоточні європейські верстати з числовим програмним керуванням (ЧПК). Вони виточують сопла для балістичних ракет «Іскандер-М» (код 9М723) — тієї самої зброї, яка за кілька тижнів вдарить по житлових кварталах Харкова, Києва або Одеси.
Це розслідування про те, як російська федерація адаптувала свій військово-промисловий комплекс (ВПК) до умов жорстких міжнародних санкцій. Аналітики проєкту «KRONOS dynamics», спираючись на масивні витоки закритої фінансової документації, контрактів Державного оборонного замовлення (ДОЗ) та внутрішнього листування російських підприємств, змогли відстежити та деконструювати кожен етап цього смертоносного ланцюжка.
Ми не лише констатуємо факти — ми вказуємо конкретні цілі для вогневого знищення та санкційного придушення.
«Іскандер-М»: Цивільний флот будує балістичні ракети
Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер-М» є одним із найскладніших і найнебезпечніших видів озброєння в арсеналі ворога. Балістична ракета 9М723 летить по квазібалістичній траєкторії, активно маневруючи, що робить її перехоплення надзвичайно складним завданням навіть для передових систем Patriot чи SAMP/T. Але щоб ця ракета злетіла, потрібні тисячі деталей. І якщо електроніку наведення робить елітне Конструкторське бюро машинобудування (АТ «НПК «КБМ» у Коломні), а фінальне складання — гігантський АТ «Воткинський завод» (ІПН 1828020110, м. Воткинськ, вул. Кірова, 2), то де беруться критичні механічні компоненти?

Коли наші аналітики вперше натрапили на назву ТОВ «НПК Морсвязьавтоматика» (ІПН 7842327352, ОДРН 1057813313909), здавалося, сталася помилка. Компанія має бездоганне реноме на російському ринку як виробник пультів управління, консолей та іншого обладнання для цивільного суднобудування. У їхніх рекламних буклетах — круїзні лайнери та арктичні танкери. Жодної згадки про ракети чи Міністерство оборони.
Проте глибокий аналіз фінансових проводок та контрактів ДОЗ виявив шокуючу правду. Компанія «Морсвязьавтоматика» є класичною “Front Company” (компанією-прикриттям). Використовуючи свій “мирний” статус, вона безперешкодно проходить комплаєнс-контроль у європейських та азійських постачальників високоточного обладнання для металообробки. Західні банки та виробники верстатів бачать перед собою надійного цивільного партнера.
Але реальність інша. Згідно з отриманими нами документами, саме ТОВ «НПК Морсвязьавтоматика» є ключовим тіньовим підрядником ракетної програми. Ми отримали доступ до Договору №111-252544 від 15 жовтня 2025 року. Вартість контракту, згідно з додатковою угодою №1 від 30 грудня 2025 року, становить 80 900 213,59 рублів.

Предмет контракту? Виготовлення партії з 4000 одиниць прецизійних деталей: високоміцних втулок, спеціальних кронштейнів, кілець та, що найголовніше, металевих сопел (військовий артикул: 9М723.05.06.012). Виконання цього стратегічного замовлення має конкретних відповідальних осіб: з боку виконавця за це відповідає заступник гендиректора ТОВ «НПК МСА» Зюзін О. С., а приймає роботу заступник гендиректора АТ «Воткинський завод» Шкляєв В. Ю. Безпосередній нагляд здійснює 258 ВП МО РФ під керівництвом начальника Куншина В. А.
Чому саме сопло є критичним елементом? Твердопаливний двигун балістичної ракети під час роботи створює екстремальні температури і колосальний тиск плазми. Сопло має бути виготовлене зі спеціального тугоплавкого сплаву з мікронною точністю. Найменший брак у металообробці — і ракета вибухне на старті або втратить траєкторію. Виготовлення таких деталей вимагає унікальних верстатів з ЧПК.
І ці верстати працюють не у підземеллях «Воткинського заводу», а на звичайній вулиці Тепловозній, 36 у Санкт-Петербурзі.
Розміщення стратегічного виробництва балістичних ракет поза межами захищених військових зон створює ідеальну ціль для асиметричної війни. Відсутність ешелонованої ППО та військової охорони робить майданчик на Тепловозній вразливим. Знищення або пошкодження кількох верстатів з ЧПК у цьому цеху фізично зупинить постачання сопел для АТ «Воткинський завод». Конвеєр «Іскандерів» стане. Крім того, негайне внесення ТОВ «НПК Морсвязьавтоматика» до санкційних списків SDN відріже їх від сервісного обслуговування верстатів та постачання твердосплавних різців.
Проєкт «Гладіатор-ПВО»
Щоб українські безпілотники могли безперешкодно знищувати російські нафтопереробні заводи та аеродроми, необхідно сліпити російську протиповітряну оборону. Росіяни це розуміють. Саме тому розгорнуто стратегічну програму модернізації ППО під кодовою назвою «Гладіатор-ПВО». Мета програми — створення систем нелінійної радіолокаційної протидії (НПРО), здатних бачити композитні дрони на наднизьких висотах.
Головним виконавцем проєкту призначено петербурзьке АТ «НПП «Радар ммс» — системного інтегратора вищого ешелону. Замовником цієї розробки, згідно з Договором №2025/176 від 9 червня 2025 року, виступає ПАТ «НПО «Алмаз» (ІПН 7712040285, м. Москва, Ленінградський пр., 80, корп. 16) під керівництвом гендиректора Бендерського Г. П. Їхнє завдання — створити “мозок” та “серце” нових радарів. Особлива увага приділена розробці новітніх агрегатів безперебійного живлення АБП-27-24-3 (шифр ЦИУЛ.436123.001) та ІБП-54-400-48. Радар НПРО під час сканування простору споживає колосальну кількість енергії в імпульсному режимі. Звичайні генератори з цим не впораються, потрібні потужні акумуляторні буфери.

Увесь процес розробки відбувається під наглядом 258-го Військового представництва (ВП) Міністерства оборони РФ (ВРІО начальника Смирнов А. А.). Військове приймання — це жорсткий ГОСТ, це перевірки на радіаційну стійкість, температурні перепади та вібрацію. Але навіть всемогутнє 258 ВП виявилося безсилим перед реальністю російської економіки.
Найцікавіше приховувалося в технічних специфікаціях (ТУ). Для зручності обслуговування в агрегати АБП-27-24-3 було інтегровано стандартний комерційний інтерфейс Ethernet (Fast Ethernet 100Base-TX). Через нього блоки живлення передають телеметрію та дозволяють дистанційне керування. Інтеграція цивільних (COTS) протоколів у військову техніку — це подарунок для кіберрозвідки.
Аналітики KRONOS dynamics ідентифікували ще одну важливу локацію у Санкт-Петербурзі, включену до списку цілей для кінетичного ураження. За адресою вул. Караваївська, 57 знаходиться об’єкт, позначений як База відновлення військового обладнання. Включення цієї адреси до переліку обумовлене її роллю в оперативному логістичному ланцюжку. Хоча детальні фінансові документи, аналогічні контрактам «Морсвязьавтоматики», наразі відсутні у витоках, її функція як вузла ремонту робить її критично важливою для порушення постачання відновленої техніки ворога.
Битва за Арктику та фінансові сліди флоту
В умовах, коли Захід намагається перекрити кисень російській економіці через санкції на морські перевезення, Північний морський шлях (ПМШ) стає для Москви рятівним колом. Це найкоротший шлях до Азії, який повністю контролюється Росією. Але щоб він функціонував цілорічно, потрібен колосальний флот атомних криголамів і потужна військова інфраструктура для їхнього захисту.
У центрі цієї стратегії — петербурзький АТ «Балтійський завод» (м. Санкт-Петербург, Коса лінія, 16). Це єдине місце в Росії, здатне будувати надважкі атомні криголами проєкту 22220 (до яких належить флагман «Сибирь», ремонт обладнання якого також проходить там). Крім того, суднобудівна інфраструктура (зокрема АТ «ПО Севмаш» в Архангельській обл.) залучена до створення атомних підводних крейсерів стратегічного призначення: проєктів 885М «Ясень-М» (наприклад, крейсер «Пермь», зав. №165, який мають здати у 2025 році) та 955А «Борей-А» (наприклад, «Князь Пожарський»). Без західних верстатів, європейських насосів та систем життєзабезпечення ці програми постійно стикаються з критичними затримками.
В умовах Крайньої Півночі берегові бази флоту мають бути абсолютно автономними. Для цього були розроблені новітні системи автономного електропостачання (САЕ) «Прометей-НГО» (ЦШИЛ.565111.001 ТУ). Аналітики KRONOS dynamics виявили, що всі закупівлі цих систем відбуваються в режимі абсолютної секретності. Контрактам автоматично присвоюється гриф «Для службового користування» (ДСК). Паперові оригінали ховаються у сейфах Держоборонзамовлення, а платежі йдуть в обхід міжнародної системи SWIFT, через внутрішні російські банки
Але фінансові сліди приховати неможливо. Аналіз проводок Фінансово-економічних служб (ФЕС) дозволив нам точно ідентифікувати кінцевих замовників цієї техніки — штаби управління арктичною логістикою:
- Штаб Північного флоту (в/ч 90719 під прикриттям ФКУ “51 ФЭС” МО РФ). Це мозковий центр. Адреса: 184600, Мурманська обл., закрите місто Сєвєроморськ, вул. Восточна, буд. 1 (ІПН 519001001, ОДРН 1245100001959).
- Балтійський логістичний вузол (в/ч 81357, ФКУ “78 ФЭС” МО РФ): 198412, м. Санкт-Петербург, м. Ломоносов, вул. Костилєва, буд. 15.
- Архангельський транспортний хаб (в/ч 90384, ФКУ “29 ФЭС” МО РФ): 163020, м. Архангельськ, Нікольський проспект, буд. 81 (ІПН 2902091507).
Для глибокого розуміння масштабів мілітаризації російських верфей, аналітики «KRONOS dynamics» отримали доступ до закритого реєстру «База_строящихся_судов_РФ_июль_2025». Аналіз цього масиву даних (загалом 2497 суден на різних стадіях будівництва) безжально розвіює міф про “мирний характер” російського суднобудування. Чверть усіх потужностей країни працює виключно на війну.

Макро-показники Державного оборонного замовлення (ДОЗ): Згідно з отриманим реєстром, наразі у стані активного будівництва перебуває 559 кораблів та суден, що фінансуються за статтею «Гособоронзаказ». Абсолютним монополістом виступає Військово-морський флот РФ (ВМФ РФ) — 254 замовлення, слідом йдуть інші структури МО РФ (127), а також мілітаризовані відомства: Росгвардія (25) та ФСБ РФ (19).
Ця статистика демонструє чіткий зсув пріоритетів ворога: в умовах позиційної війни на суші, Росія паралельно готується до глобального домінування на морі (зокрема в Арктиці).
Розподіл військових замовлень виявив найбільш завантажені, а отже — найбільш стратегічно важливі верфі:
- ТОВ «Кінгісеппський машинобудівний завод» (48 замовлень) — масове штампування малих катерів (у тому числі безекипажних платформ) для потреб патрулювання та диверсійних дій.
- ПАТ «Ярославський суднобудівний завод» (33 замовлення) та ПАТ «Північна верф» (30 замовлень) — будівництво корветів (загалом у базі зафіксовано 46 корветів на різних етапах) та кораблів підтримки.
- АТ «Зеленодольський завод ім. О.М. Горького» (30 замовлень) — ключовий хаб будівництва малих ракетних кораблів, що є носіями крилатих ракет «Калібр».
Особливу тривогу викликає ситуація на гігантському підприємстві «Севмаш», де зосереджено 29 найбільш капіталомістких замовлень. Реєстр фіксує безпрецедентний розмах будівництва атомного підводного флоту (загалом 51 атомний підводний човен по РФ). Тільки на «Севмаші» зараз реалізуються:
- 11 стратегічних ракетоносців проєкту 955А «Борей-А» (носії міжконтинентальних балістичних ракет).
- 10 багатоцільових атомних крейсерів проєкту 885М «Ясень-М» (носії гіперзвукових ракет «Циркон» та «Калібрів»).
*Заявлена загальна цифра — “51 атомний підводний човен по РФ” на різних стадіях будівництва — представлена як агрегована інформація з реєстру. Деталізовано будівництво 21 підводного човна на «Севмаші» (11 проєкту 955А та 10 проєкту 885М).
Також триває багаторічна і надзвичайно дорога модернізація важких атомних ракетних крейсерів проєкту 11442М «Орлан».

Зосередження 51 атомного підводного човна на різних стадіях будівництва (переважно на північних верфях) підтверджує нашу тезу: захист Північного морського шляху та арктичних баз є екзистенційним пріоритетом для Кремля. Будь-яка диверсія, спрямована на логістичні вузли цих верфей (як-от зрив постачання систем автономного живлення «Прометей-НГО» або пошкодження портової інфраструктури «Севмашу»), здатна затримати здачу стратегічних підводних човнів на роки, що завдасть непоправного удару по ядерній тріаді РФ.
Паралельний імпорт
Головний міф, який розповсюджує російська пропаганда — “санкції не працюють”. Наше розслідування доводить зворотнє: санкції працюють, вони завдають колосальних збитків, просто Росія готова платити будь-яку ціну, щоб купувати потрібне їй обладнання.
Витоки бази даних Державного оборонного замовлення показують катастрофічну картину для російського бюджету. Зрив постачань великих десантних кораблів через відмову європейських виробників постачати суднові дизелі та редуктори — це лише верхівка айсберга.
Щоб обійти ембарго, ФСБ та профільні міністерства розбудували багаторівневу мережу паралельного імпорту. Товар (наприклад, електроніка або верстат) купується фіктивною компанією в Туреччині чи ОАЕ, потім перепродується до Центральної Азії, і лише звідти потрапляє до РФ. Кожен посередник у цьому ланцюжку бере свою комісію. Додаються хабарі митникам третіх країн. Як наслідок, фіксується системне збільшення вартості контрактів ДОЗ вже після їх підписання. До цього додається зростання податкового навантаження (з 1 січня 2026 року ставку ПДВ в РФ піднято до 22%). Російський платник податків оплачує зброю у півтора-два рази дорожче, ніж до війни. Армія недоотримує техніку.
Це прямий наслідок економічної ізоляції.
Оскільки закупівля спеціалізованих мілітарних чипів (Military Grade) майже неможлива, російські інженери масово переписують креслення під використання компонентів комерційного ринку (COTS – Commercial Off-The-Shelf). Ті самі мережеві контролери Ethernet чи базові мікросхеми пам’яті, які йдуть у побутову техніку, масово контрабандою завозяться в Росію і монтуються в блоки живлення радарів ППО чи системи навігації безпілотників. Наприклад, замість військових кулерів охолодження застосовуються звичайні цивільні вентилятори YWF-4E-450S для АО «Курганмашзавод», замовлені у того ж самого ТОВ «НПК МСА» на суму 19,7 тис. рублів за рахунком №9933 від 3 грудня 2025 року. Якість та надійність такої зброї стрімко падає.

Targeting List для Сил оборони та дипломатів
Цей аналітичний звіт створений не для архіву. Це пряма вказівка до дій. Нижче наведено остаточний розподіл верифікованих цілей, підтверджених даними OSINT та витоками фінансових документів.
Частина 1. Кінетичне ураження (ATACMS, Storm Shadow, БПЛА, ССО)
- Виробничий майданчик на вул. Тепловозна, 36 (м. Санкт-Петербург). Ціль для Сил Спеціальних Операцій. Мета — знищення імпортних верстатів з ЧПК для металообробки сопел балістичних ракет «Іскандер».
- Ремонтний майданчик на вул. Караваївська, 57 (м. Санкт-Петербург). База відновлення військового обладнання.
- Об’єкти енергозабезпечення (САЕ “Прометей-НГО”) штабів арктичної логістики: в/ч 90719 (м. Сєвєроморськ, вул. Восточна, 1), в/ч 81357 (м. Ломоносов, вул. Костилєва, 15) та в/ч 90384 (м. Архангельськ, Нікольський пр., 81).
Частина 2. Санкційне удушення
- Тіньові компанії-прокладки (Front Companies):
- ТОВ «НПК Морсвязьавтоматика» (ІПН 7842327352). Внесення до санкційного списку SDN (США) та відповідних списків ЄС. Мета: повна заборона на експорт європейського обладнання для металообробки та програмного забезпечення для верстатів, блокування закордонних рахунків. Ця компанія не є цивільною — вона робить компоненти для ракет.
- Інтегратори електроніки ППО:
- АТ «НПП «Радар ммс» та ПАТ «НПО «Алмаз» (ІПН 7712040285). Системний інтегратор, розробник живлення для радарів (АБП-27-24-3). Внесення до санкцій дозволить відрізати їх від азійських ринків LiFePO4 акумуляторів та цивільної телеметрії (контролерів Ethernet), паралізуючи випуск комплексів ППО.
- Вторинні санкції (Secondary Sanctions):
- АТ «Воткинський завод» (ІПН 1828020110), АТ «НПК «КБМ» та АТ «Балтійський завод». Самі ці гіганти вже під санкціями, але Захід має запровадити жорсткі “Вторинні санкції” проти будь-яких банків у Китаї, ОАЕ чи Туреччині, які проводять транзакції для їхніх дочірніх структур або компаній третього рівня.
Кіберрозслідування «KRONOS dynamics» триває. Кожен витік даних, кожен прихований контракт наближає момент, коли тіньова імперія російського ОПК буде деконструйована до останнього гвинта.
Інститут соціальної динаміки та безпеки KRONOS
У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.



