Сучасний інформаційний простір України перебуває у стані безпрецедентної структурної трансформації, зумовленої екзистенційними викликами воєнного часу та стрімкою цифровізацією соціальних комунікацій. У цьому контексті цифрові платформи, зокрема месенджер Telegram, еволюціонували з простих засобів обміну повідомленнями у домінуючі інституції конструювання політичної реальності, формування масової свідомості та управління суспільними настроями. З огляду на те, що переважна більшість населення отримує новини саме через цей канал комунікації, Telegram де-факто набув статусу критичної інформаційної інфраструктури. Ця інфраструктура здійснює безпосередній та глибокий вплив на морально-психологічний стан українців, їхню соціальну стійкість, а також на рівень легітимності та довіри до базових державних інституцій.

Відсутність прозорих механізмів регулювання, тотальна анонімність власників найбільш впливових інформаційних ресурсів та висока вразливість середовища до зовнішніх маніпуляцій створюють критичні загрози для архітектури національної безпеки. 

В умовах гіпотетичного наближення електоральних циклів, відсутність дієвих правил та незалежних регуляторів унеможливлює проведення будь-яких прозорих демократичних процесів, зокрема виборів президента та Верховної Ради. 

Анонімні канали володіють технологічним потенціалом для цілеспрямованого спотворення інформаційної картини дня, маніпулювання електоральною поведінкою та дестабілізації суспільства. 

Проведення легітимної передвиборчої агітації в такому середовищі є надзвичайно ускладненим через непрозорість редакційної політики, приховану особисту позицію тіньових адміністраторів та неконтрольовані фінансові потоки.

Для об’єктивного розуміння багатовимірності проблеми необхідно звернутися до емпіричних соціологічних даних, які фіксують ставлення українського суспільства до месенджера Telegram, та зіставити ці показники з артикульованими намірами представників державної влади. Такий порівняльний аналіз виявляє суттєвий політичний дисонанс між інтенціями державного апарату та захисними реакціями громадянського суспільства.

Демографія та парадокси сприйняття безпеки

Результати загальнонаціонального репрезентативного дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у період з 26 по 28 лютого 2026 року, свідчать про надвисокий рівень проникнення платформи в українське суспільство. Зафіксовано, що 67% українців є активними користувачами Telegram.1 Соціодемографічний профіль користувача вказує на те, що платформою найчастіше користуються молоді респонденти, жителі Києва та обласних центрів, а також громадяни з вищим рівнем доходів та освіти.2 Це економічно та політично найактивніша страта суспільства, яка генерує основний дискурс у державі. Тільки 17% опитаних зазначили, що взагалі не використовували цей додаток протягом останнього місяця.2

Ключовим індикатором суспільних настроїв є ставлення до гіпотетичної заборони месенджера. Емпіричні дані демонструють жорсткий суспільний консенсус: 76% респондентів виступають категорично проти повного блокування Telegram в Україні.2 Радикальну ідею повної заборони підтримують лише 16% громадян.1 Водночас українське суспільство демонструє високий рівень раціональності, не відкидаючи наявність проблеми: 52% опитаних підтримують посилення контролю правоохоронних органів над месенджером, тоді як 41% виступає проти розширення повноважень силовиків у цифровому просторі.2

Окремої уваги заслуговує соціологічний парадокс у сприйнятті безпекових загроз. Абсолютна більшість населення (72%) переконана, що Telegram жодним чином не впливає на їхню особисту безпеку.1 Лише 8% вбачають у ньому особисту загрозу, а 15% навіть вважають його вплив на власну безпеку позитивним (ймовірно, через функції оперативного оповіщення про повітряні загрози). 

Проте, коли питання стосується національної безпеки, картина суттєво змінюється: 28% (майже кожен четвертий) визнають негативний вплив месенджера на рівень безпеки держави, 35% не бачать такого впливу, а чверть вагається з відповіддю.3 Дані свідчать про те, що громадяни чітко відокремлюють приватний комунікаційний комфорт від глобальних державних ризиків. Суспільство усвідомлює наявність ворожого впливу, але категорично не готове жертвувати власним цифровим середовищем заради абстрактного вирішення проблеми шляхом адміністративної заборони.

Формування «кластерів болю» та алгоритми радикалізації

Поглиблений якісний аналіз комунікативних потоків в українському сегменті Telegram розкриває надзвичайно складну архітектуру інформаційного простору, який перенасичений емоційно поляризованим, агресивним та маніпулятивним контентом. 

Суспільство реагує гостро, коли чує про обмеження, вважаючи це наступом на базові свободи, проте громадянам необхідно пояснити фундаментальну кіберпсихологічну істину: ці обмеження стосуються мізерної частки — лише 0,01% деструктивних елементів серед усіх учасників простору.

Концептуальна механіка поширення деструктивного впливу полягає в тому, що ці 0,01% зловмисних акторів експлуатують соціальні тригери та вразливості нації, яка перебуває у стані хронічного воєнного стресу. 

Вони формують так звані «кластери болю» (або інформаційні бульбашки болю). Ці кластери є закритими соціокогнітивними екосистемами, де нормальні, нейтральні користувачі штучно ізолюються в середовищі постійної агресії, страху та безнадії. 

Джерело ІПСО використовує вектори маніпуляції (алгоритмічне просування шокуючого контенту, штучну накрутку коментарів, спам-атаки), щоб перетворити нейтральні вузли інформаційної мережі на резонаторів паніки. У цих кластерах болю формується глибоко спотворене уявлення про суспільно-політичні процеси, дії військових та правоохоронців, економічну ситуацію. 

При тривалому інформаційному контакті з таким токсичним середовищем у свідомості користувачів визрівають антисистемні наративи, а найбільш вразливі індивіди поступово перетворюються на антисистемних гравців або навіть свідомих злочинців. Таким чином, мізерна кількість акторів здатна інфікувати великі масиви населення, підриваючи внутрішню стабільність без застосування конвенційної зброї.

На тлі жорсткого суспільного спротиву будь-яким заборонам, публічні заяви українських політиків та посадовців демонструють відірваність від соціологічної реальності та невміння вести стратегічні кризові комунікації.

Проблема політичного класу полягає у відсутності диференційованого підходу до комунікації. Замість того, щоб чітко артикулювати, що мішенню спецслужб є виключно згадані 0,01% деструктивних елементів та агентура РФ, заяви влади звучать як анонс тотальної цензури для всіх 67% законохняних користувачів. Такий комунікаційний провал призводить до того, що суспільство сприймає ініціативи з регуляції не як захист від тероризму, а як спробу правлячої еліти приховати корупційні скандали та монополізувати інформаційний простір перед майбутніми виборами.

Сценарій 1: Наслідки повної заборони Telegram (Модель цифрового авторитаризму)

Перший прогностичний сценарій передбачає прийняття радикального політичного рішення щодо повного технічного та юридичного блокування месенджера Telegram на території України. Комплексний аналіз вказує на те, що в поточних суспільно-історичних реаліях такий крок матиме катастрофічні деструктивні наслідки, провокуючи електоральний колапс влади та незворотну радикалізацію соціуму.

Важливо розуміти, що Telegram у 2026 році кардинально відрізняється від російських соціальних мереж, заблокованих у 2017 році. Сьогодні це не просто платформа для розваг, а критична інфраструктура виживання: основний інструмент оперативного оповіщення про повітряні загрози, координації масштабних волонтерських зборів для Збройних Сил та єдиний канал безперебійного зв’язку з військовими на передовій.

Спроба адміністративного блокування ресурсу миттєво активує масовий ефект психологічного реактансу — гострого опору у відповідь на обмеження фундаментальної свободи. Користувачі масово перейдуть на використання VPN-сервісів та проксі-серверів для обходу цензури. Окрім технічної неефективності, найбільша загроза полягає у неминучій радикалізації громадянського суспільства. Заборона буде безапеляційно сприйнята як акт цифрового авторитаризму та цілеспрямована спроба приховати об’єктивну правду перед виборами.

Російські підрозділи ІПСО миттєво інструменталізують цей крок, масштабуючи наратив про те, що «українська влада стала тотожною російській диктатурі і боїться власного народу». Паралелі з процесами, що відбуваються в Російській Федерації, де влада створює штучні блекаути мобільного інтернету для придушення протестів, залишаючи телефони користувачів «цеглинами» 14, та примусово розбудовує ізольований цифровий простір за північнокорейською моделлю через впровадження державного месенджера MAX 15, стануть головною зброєю антисистемних сил в Україні. Внаслідок заборони комунікація найрадикальніших елементів не зникне, а лише переміститься у глибокий «даркнет» та закриті криптографічні чати, де моніторинг та оперативне виявлення загроз з боку українських спецслужб стане фізично неможливим.

Стратегічний імператив для Сценарію 1: Сліпе блокування без попередньої ідентифікації та нейтралізації мереж впливу призведе лише до безконтрольного розпорошення агентури терору по інших платформах, що експоненційно підвищить рівень терористичної загрози в країні.

Політичні та електоральні наслідки для правлячої еліти у разі імплементації сценарію повної заборони будуть фатальними. За даними масштабного соціологічного дослідження Центру SOCIS, проведеного 12-18 березня 2026 року, політичний ландшафт України характеризується високою турбулентністю та втомою виборців.16 Хоча 52,5% опитаних не підтримують проведення виборів у поточних умовах, у разі їх гіпотетичного призначення участь у голосуванні взяли б 76,9% респондентів, що свідчить про високу електоральну готовність.16Дані Центру SOCIS ілюструють високий ступінь політичної конкуренції.16

Президентський рейтинг чинного глави держави становить 22,6%, що свідчить про значне звуження електоральної бази порівняно з початком повномасштабного вторгнення.16 Заборона комунікаційної платформи, якою щоденно користується понад дві третини електорату, гарантовано призведе до катастрофічного обвалу цього рейтингу до однозначних показників. Влада зіткнеться з масштабним громадським спротивом, політичним саботажем і звинуваченнями в узурпації. Будь-які вибори, проведені після такого авторитарного кроку, будуть апріорі позбавлені легітимності як в очах українського суспільства, так і на міжнародній арені.

Сценарій 2: Деанонімізація та адміністративна регуляція 

Другий сценарій фокусується на спробах держави запровадити адміністративну регуляцію діяльності месенджера через імплементацію спеціального законодавства. Яскравим прикладом такого підходу є зареєстрований у березні 2024 року законопроєкт №11115, який пропонує деанонімізацію телеграм-каналів.12 Цей документ передбачає розкриття структури власності провайдерів та зобов’язує платформи надавати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення вичерпні особисті відомості про контактних осіб (прізвище, ім’я, номер телефону, електронну пошту) для подальшої модерації контенту.17

Глибокий експертний та кібербезпековий аналіз безапеляційно вказує на те, що в поточних технологічних та правових реаліях таке рішення влади буде тотально провальним. Ми розуміємо, що відрегулювати транснаціональну платформу де-факто немає інструментів. Прийняття подібного закону викличе лише соціальний сміх, нічого не змінивши по суті. Військові аналітики та експерти з кібербезпеки зазначають, що змусити адміністрацію платформи до співпраці проти її волі практично неможливо, а напівзаходи є неефективними.17

Більше того, вимога примусової деанонімізації та передачі даних державному регулятору наражається на колосальні ризики кібербезпеки. Експертне середовище попереджає, що зібрані державою бази даних реєстрів власників каналів рано чи пізно неминуче витечуть у відкритий доступ або потраплять до рук ворожих спецслужб, оскільки в Україні досі не побудована ефективна система національної кібербезпеки та захисту персональних даних.17 Усвідомлюючи це, реальні архітектори російського ІПСО та власники великих тіньових ресурсів просто проігнорують дію закону або перереєструють свої активи на підставних осіб («дропів») у безпечних офшорних юрисдикціях.

З точки зору політичної соціології, ухвалення законів, які держава інституційно не здатна виконати, є проявом правової імпотенції. Це десакралізує державну владу, руйнує правосвідомість громадян і формує стійкий соціальний цинізм. Влада отримає величезні репутаційні втрати, а деструктивні елементи продовжать свою підривну діяльність, паралельно висміюючи слабкість державних інституцій.

Стратегічний імператив для Сценарію 2: Замість створення паперових реєстрів, які не працюватимуть, держава повинна інвестувати в технологічні засоби автоматизованого виявлення ботоферм та мереж маніпуляцій.

Сценарій 3: Збереження статус-кво

Третій сценарій передбачає уникнення державою будь-яких непопулярних кроків через страх електоральних втрат. Усе залишається без змін, без заборони та регуляції, що дозволяє Telegram і надалі функціонувати як абсолютно вільний, анонімний і неконтрольований гіперпростір.

Залишення статусу-кво є найбільш самовбивчим сценарієм для національної безпеки в середньостроковій перспективі. Відсутність правил створює ідеальне, нічим не обмежене середовище, де ми щоденно стикаємося з методичною роботою спецслужб РФ по ІПСО в Telegram-сегменті. Відбувається масове вербування маргіналізованих агентів, включаючи агентів терору, які безпосередньо залучаються до підпалів критичної інфраструктури, коригування вогню та планування фізичних ліквідацій громадських діячів і військових.

Пасивність держави гарантує безперешкодне розширення «кластерів болю». Сирі масиви соціологічних даних фіксують, як будь-яка соціально чутлива тема — від перебоїв з електропостачанням до мобілізаційних процесів — миттєво масштабується сітками російських ботів, перетворюючи локальне невдоволення на скоординовані кампанії з розпалювання ненависті та делегітимізації влади.

Головна небезпека цього сценарію полягає у підготовці до майбутніх електоральних циклів. В умовах, коли близько 70% активного населення країни отримує левову частку новин з Telegram 1, без прозорих правил і чітких регуляторів вибори пройти не можуть у такому середовищі.

Анонімні канали будуть навмисно та безкарно спотворювати інформацію, поширювати глибинні фейки, знищувати репутацію неугодних кандидатів та поляризувати суспільство. Проведення цивілізованої політичної агітації тут ускладнене, а фактично унеможливлене, прихованою особистою позицією тіньових власників каналів, які керуються виключно фінансовими або диверсійними мотивами. У такому токсичному середовищі будь-які вибори перетворяться на симулякр демократії, результати якого будуть визначені не волевиявленням громадян, а бюджетами на тіньові інформаційні атаки.

Стратегічний імператив для Сценарію 3: Усвідомлюючи небезпеку статус-кво, необхідно проведення моніторингу в тг просторі України і виявлення оперативне всіх деструктивних елементів – це простір необхідно очистити, як від зовнішнього впливу так і від деструктивного внутрішнього. Бажано зробити це ще до старту виборчих кампаній президента та Верховної Ради, інакше інституційні основи державності будуть підірвані зсередини.

Стратегія інституційної еволюції

Аналіз переконливо доводить, що жоден із традиційних репресивних чи адміністративних підходів не здатний вирішити проблему без створення катастрофічних супутніх ризиків. Відповідно, держава повинна перейти від тактики реактивних заборон до стратегії проактивного конструювання безпечного цифрового середовища. Цей процес має складатися з двох взаємопов’язаних етапів.

Крок перший

Регулювати простір потрібно, але починати необхідно з глибинного аудиту та аналізу того, чим насправді є сучасний інформаційний простір в інтернеті. Наразі Telegram перенасичений не лише політичними маніпуляціями, але й відвертим криміналом: тут генерується колосальний обсяг спаму, працюють приватні бот-мережі для масової розсилки повідомлень, процвітає фішинг, відкрито публікуються оголошення з пропозиціями поза законом (від наркотрафіку до підробки документів).10

Жодні поодинокі політичні заклики чи показові кримінальні справи проти дрібних адміністраторів не допоможуть виправити ситуацію, що склалася. Єдиним ефективним механізмом на цьому етапі є впровадження системи жорсткого алгоритмічного моніторингу та моментальної реакції автоматичних систем. Сучасні технології машинного навчання здатні фіксувати кіберпорушення та патерни поширення ІПСО в автоматичному режимі, після чого мають негайно вживатися відповідні протоколи блокування та контрзаходів з боку спецслужб. Це дозволить здійснювати хірургічне видалення загроз без втручання в свободу слова звичайних громадян.

Комунікаційна складова цього етапу є критично важливою. Держава зобов’язана змінити риторику і чітко пояснити суспільству, що заходи з моніторингу та блокування стосуються виключно тих самих 0,01% деструктивних елементів та російської агентури. Громадяни повинні усвідомити, що очищення від цих маргінальних груп, які формують токсичні «кластери болю» і створюють хибне враження тотальної катастрофи, є необхідною санітарною умовою для виживання нації.

Крок другий

Після стабілізації поточного середовища необхідно негайно розпочати проектування нової, наближеної до ідеальної, демократичної та вільної інфраструктури комунікації. На противагу тоталітарним проектам (таким як створення в РФ державного месенджера MAX, спрямованого на посилення диктаторського спостереження та побудову цифрового муру за принципом Північної Кореї 14), громадська організація «Інститут Кронос» запропонувала концептуально іншу модель — комунікаційну платформу «Дія-Коннект».15

Ця інноваційна українська ініціатива базується на успішній екосистемі застосунку «Дія». Фундаментальна архітектурна відмінність «Дія-Коннект» полягає у механізмі доступу: вхід до системи комунікації та розповсюдження масової інформації здійснюватиметься виключно через криптографічну авторизацію (наприклад, через BankID або Дія.Підпис). Цей технологічний бар’єр автоматично відсікає будь-який зовнішній вплив: російські ботоферми, анонімні підрозділи ІПСО та мережі рекрутингу терористів фізично не зможуть зареєструватися і функціонувати в системі без цифрових документів громадянина України. Це безальтернативний спосіб убезпечити суспільство в питаннях державності, зберігши при цьому конституційні права на свободу вираження поглядів для реальних, верифікованих громадян.

Стратегія міграції аудиторії:

Процес розбудови «Дія-Коннект» не потребує репресивного примусу, запитань чи вмовлянь користувачів залишити Telegram. Це потрібно робити вже зараз, діючи за принципом створення кращої альтернативи. 

Держава повинна блоками вводити нові, ексклюзивні та високоякісні функції для використання всередині нової платформи (захищені чати, інтеграція з державними сервісами, офіційні канали комунікації без спаму та фейків). Відчувши беззаперечні переваги чистого, безпечного простору, позбавленого агресії «кластерів болю», поступово люди звикнуть і самі перейдуть та почнуть користуватися новою платформою. Запуск процесу органічного «переміщення» аудиторії дозволить державі відновити контроль над власною інформаційною безпекою, не порушуючи демократичних свобод.

Висновки

Об’єктивний аналіз інформаційної екосистеми України безапеляційно свідчить про те, що морально-психологічний стан українців, рівень соціальної резистентності та здатність інституцій виконувати свої функції критично залежать від регуляції в Telegram. Цим викликом необхідно займатися системно, опираючись на наукові дані, а не на емоційні чи політичні імпульси.

Жодні ізольовані заяви політиків про необхідність заборон чи формальні спроби адміністративної деанонімізації не допоможуть виправити глибоку інституційну кризу. Навпаки, вони лише підсилять недовіру суспільства, обвалять електоральні рейтинги влади та спровокують подальшу маргіналізацію цифрового простору. Протиставлення ініціатив політикуму та пропозицій експертного середовища (зокрема, Інституту Кронос) демонструє, що єдиним життєздатним шляхом є відмова від паперової бюрократії на користь технологічних рішень.

Держава повинна негайно імплементувати єдину автоматизовану систему моніторингу для виявлення правопорушень з боку 0,01% деструктивних агентів, і паралельно, вже зараз, розпочати блоками розбудовувати національну комунікаційну інфраструктуру «Дія-Коннект».

Лише перехід до моделі верифікованого, захищеного від зовнішніх впливів простору, де повага до прав людини поєднується з жорстким технологічним блокуванням ворожих мереж, дозволить Україні захистити свою державність, забезпечити легітимність майбутніх виборчих процесів та остаточно перемогти у гібридній війні.

Ігор Акімов, соціальний інженер, Директор Інституту соціальної динаміки та безпеки KRONOS

У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

Джерела
  1. Most Ukrainians oppose blocking Telegram but support tighter oversight – Ukrinform,  https://www.ukrinform.net/rubric-society/4097676-most-ukrainians-oppose-blocking-telegram-but-support-tighter-oversight.html
  2. Більшість опитаних українців проти блокування телеграму, але підтримує контроль з боку правоохоронців, — «Рейтинг» – MediaSapiens.,  https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/39021/2026-03-03-bilshist-opytanykh-ukraintsiv-proty-blokuvannya-telegramu-ale-pidtrymuie-kontrol-z-boku-pravookhorontsiv-reytyng/
  3. Ставлення українців до блокування Telegram – Rating Group,  https://www.ratinggroup.ua/news/telegram-feb2026
  4. Більшість українців проти блокування Telegram, але підтримують активніший контроль,  https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4097662-bilsist-ukrainciv-proti-blokuvanna-telegram-ale-pidtrimuut-aktivnisij-kontrol.html
  5. Більшість українців не підтримують блокування Telegram — опитування – Hromadske,  https://hromadske.ua/suspilstvo/260302-bilshist-ukrayintsiv-ne-pidtrymuiut-blokuvannia-telegram-opytuvannia
  6. Most Ukrainians oppose blocking Telegram, favor stronger law enforcement oversight – The New Voice of Ukraine,  https://english.nv.ua/nation/what-ukrainians-think-about-telegram-messenger-ban-50588679.html
  7. Опитування: Більшість українців проти повної заборони Telegram – Бабель,  https://babel.ua/news/125300-opituvannya-bilshist-ukrajinciv-proti-povnoji-zaboroni-telegram
  8. Більш ніж ¾ українців виступають проти блокування Телеграму, але підтримують посилення контролю над ним – опитування – Інтерфакс-Україна,  https://interfax.com.ua/news/general/1148781.html
  9. Більшість українців проти блокування месенджера Telegram – опитування – LB.ua,  https://lb.ua/society/2026/03/03/725394_bilshist_ukrayintsiv_proti.html
  10. Ярослав Юрчишин: Telegram це конкретна зброя – LB.ua,  https://lb.ua/news/2026/02/26/724564_yaroslav_yurchishin_telegram-.html
  11. Юрчишин: Telegram нам не треба як “ВКонтакте” і “Одноклассники” – LB.ua,  https://lb.ua/news/2026/02/19/723271_yurchishin_telegram_treba_yak.html
  12. Опитування: 76% українців проти блокування Telegram в Україні,  https://imi.org.ua/news/opytuvannya-76-ukrayintsiv-proty-blokuvannya-telegram-v-ukrayini
  13. Кожен четвертий українець вважає, що Telegram загрожує нацбезпеці, – опитування | Львівський портал,  https://portal.lviv.ua/news/2026/03/03/kozhen-chetvertyj-ukrainets-vvazhaie-shcho-telegram-zahrozhuie-natsbezpetsi-opytuvannia
  14. ‘My phone is a brick’: Russians scramble for information as data blocked – Al Jazeera,  https://www.aljazeera.com/features/2026/3/26/my-phone-is-a-brick-russians-scramble-for-information-as-data-blocked
  15. Концепт «Дія Коннект»: цифровий мур проти полюса свободи – Kronos,  https://ksdsi.org/%D0%B4%D1%96%D1%8F-%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D1%82-%D1%80%D1%84-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%83%D1%94-%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D0%BC%D1%83%D1%80/
  16. Кого українці готові обрати президентом: новий рейтинг SOCIS,  https://vsviti.com.ua/news/176884
  17. Законопроєкт №11115 – він загрожує свободі слова і може не зупинити Telegram,  https://www.unian.ua/society/zakonoproyekt-11115-vin-zagrozhuye-svobodi-slova-i-mozhe-ne-zupiniti-telegram-13312743.html
  18. Рада розгляне законопроєкт про деанонімізацію Telegram-каналів 12 березня — Геращенко – Апостроф,  https://apostrophe.ua/politics/rada-12-bereznja-rozhljane-zakonoproekt-pro-deanonimizatsiju-vsikh-telegram-kanaliv-v-ukrajini-herashchenko.html
  19. Блокування Telegram в Україні – Юрчишин назвав основний сценарій – УНІАН,  https://www.unian.ua/politics/blokuvannya-telegram-v-ukrajini-yurchishin-nazvav-osnovniy-scenariy-13296183.html