Поточна воєнно-економічна ситуація в Україні, станом на початок 2026 року, характеризується завершенням етапу «аварійної адаптації» та переходом до фази структурного розшарування регіонів. Макроекономічні показники 2025 року, зокрема зростання реального ВВП на 2,2% 1, створюють оманливе враження стабільності. Це зростання, забезпечене переважно внутрішнім споживанням, державним замовленням у сфері оборони та будівельним сектором, маскує глибинні диспропорції, що загрожують довгостроковій життєздатності держави.

Ключовим викликом періоду 2025–2026 років стає не стільки фізичне відновлення зруйнованого, скільки збереження функціональних «вузлів» економіки, які ще не зазнали критичних руйнувань, але перебувають під постійним тиском безпекових, демографічних та адміністративних ризиків. Проєктна пропозиція Інституту Кронос щодо впровадження моделі «Територія Спеціального Статусу» (ТСС) пропонує змінити фокус державної політики: від реактивного латання дірок у прифронтових зонах до проактивного створення «поясів стійкості» в тилу.

Аналіз показує, що традиційний розподіл на «зони бойових дій» та «тил» втратив актуальність. Повітряні атаки на енергетичну інфраструктуру та логістику перетворили всю територію України на зону ризику, проте з різним ступенем інтенсивності. Непрямі фінансові втрати економіки станом на липень 2024 року вже оцінювалися у понад 1,164 трлн доларів США втраченого виторгу.2 Ця цифра включає не лише прямі руйнування, а й втрати від зупинки бізнес-процесів під час повітряних тривог, розриву ланцюгів постачання та відтоку кадрів.

Дане дослідження, базуючись на емпіричних даних 2025 року та прогнозних показниках 2026 року, обґрунтовує доцільність впровадження ТСС у регіонах, що виконують роль економічних, логістичних та адміністративних хабів. Метою роботи є деталізація механізмів ТСС у трьох ключових доменах: економічному, соціальному та адміністративному, з акцентом на ті території, що потребують особливого статусу для збереження свого потенціалу.

Визначення ПІЛОТНИХ «Вузлових Територій»

Фінансова карта України 2025 року демонструє радикальну поляризацію. З одного боку, ми спостерігаємо катастрофічне падіння доходів місцевих бюджетів у прифронтових зонах: громади Луганської області втратили 94,4% надходжень, Херсонської — 70,5%, Запорізької — 60,9%.3 Ці території потребують прямої гуманітарної дотації та програм фізичного відновлення, а не складних економічних стимулів, які там просто нікому реалізовувати через безпекову ситуацію.

З іншого боку, центральні та південні регіони, які традиційно вважалися тиловими, показують ознаки стагнації або мінімального зростання. Одеська область продемонструвала ріст надходжень до бюджетів громад на рівні +0,7%, Полтавська — +0,2%.3 Це свідчить про те, що ресурс «природної» стійкості цих регіонів вичерпується. Без додаткових стимулів вони ризикують скотитися у рецесію під тиском міграції бізнесу та населення.

Водночас, аналіз податкових надходжень 2025 року виявляє нові точки опори. Переробна промисловість стала абсолютним лідером серед платників податків, сплативши до зведеного бюджету 367,5 млрд грн (18% від усіх надходжень) та забезпечивши приріст у 70,2 млрд грн (+23,6%) порівняно з 2024 роком.4 Це вказує на те, що індустріальні регіони, попри війну, залишаються єдиним джерелом генерації доданої вартості.

Концепція «Вузлової Території»

Пропонується відійти від географічного визначення ТСС (відстань до кордону) до функціонального. Статус ТСС мають отримати території, які відповідають критеріям «економічного вузла»:

  1. Наявність працюючої переробної промисловості: Регіони, де зосереджені підприємства машинобудування, харчової промисловості та металообробки, які забезпечили основний приріст податків у 2025 році.6
  2. Фіскальна автономність: Громади, здатні фінансувати власні потреби та підтримувати сусідні території. Показовим є приклад Вараської громади (Рівненська область), де середній дохід на мешканця становить 15 733 грн, тоді як у сусідніх громадах (Зарічненська, Володимирецька) цей показник коливається в межах 2 700 – 2 800 грн.7 Вараш є класичним «вузлом», від стабільності якого залежить весь субрегіон.
  3. Логістична та експортна спроможність: Регіони, що забезпечують експортні коридори (порти, залізничні хаби). Одеська область, попри обстріли, збільшила податкові відрахування до держбюджету на 26,2% (до 36,9 млрд грн) у 2025 році 8, підтверджуючи свій статус критичного вузла.

Південний морський вузол (Одеська область)

Південний морський вузол, що охоплює порти Великої Одеси (Одеса, Чорноморськ, Південний) та дунайський кластер, є ключовим каналом валютних надходжень і стратегічним вузлом експорту агропродукції та металургії. У 2025 році Одеська область продемонструвала аномально високу податкову дисципліну (зростання надходжень до загального фонду на 18,4% відносно прогнозних показників), що свідчить про високу адаптивність бізнесу та його готовність до функціонування в умовах екстремальних ризиків.

Ключові фактори та обґрунтування статусу:

  • Експортна монополія: Через морські порти забезпечується понад 70% фізичного обсягу експорту агропродукції та металургійного сегмента (групи 10, 15, 72 УКТЗЕД). Стабільність вузла прямо корелює з курсовою стійкістю гривні.
  • Інституційна стійкість: Високий рівень комплаєнсу та податкової дисципліни регіону є фундаментом для впровадження ТСС. Регіональний бізнес де-факто вже працює в режимі «самомобілізації», але потребує державної підтримки для хеджування фізичних ризиків.
  • Безпековий тиск: Постійні атаки на портову та енергетичну інфраструктуру вимагають переходу від централізованого захисту до децентралізованих систем безпеки та страхування.

Пріоритетні заходи в межах ТСС для Південного вузла:

НапрямокЗахідОчікуваний ефект
ЕкономікаЗапуск державного Фонду гарантування воєнних ризиків для морських перевезень (War Risk Insurance).Зниження вартості фрахту на 15–20% та залучення міжнародних страхових ліній.
БезпекаІнтеграція приватних систем ППО/РЕБ терміналів у єдиний контур територіальної оборони вузла.Підвищення живучості портової інфраструктури та безперебійність відвантаження.
УправлінняПерехід на цифрову митницю за принципом «Зеленого коридору» для резидентів ТСС з високою податковою репутацією.Прискорення оборотності капіталу та мінімізація простоїв у портах.
Соціальний захистСтворення спеціального страхового фонду для працівників критичної портової інфраструктури (виплати у разі травмування при виконанні).Збереження унікального кадрового складу (стивідори, логісти, інженери).

Функціонування Південного морського вузла в межах ТСС дозволить перетворити Одеську область на територію «керованого ризику», де податкова дисципліна бізнесу конвертується у гарантії фізичної та фінансової безпеки з боку держави.

Центральний індустріальний вузол (Київська, Полтавська та Вінницька області)

Центральний індустріальний вузол (ЦІВ) у 2025–2026 рр. сформувався як основний виробничий трикутник країни, що забезпечує стійкість внутрішнього ринку та обороноздатності. На відміну від прифронтових зон, цей регіон демонструє синергію між збереженим промисловим базисом (Полтавщина), інноваційним центром (Київщина) та новою логістично-виробничою базою (Вінниччина).

Аналіз ключових компонентів вузла:

  • Вінницький релокаційний хаб: Область стала ключовим реципієнтом для понад 250 підприємств машинобудування та легкої промисловості зі сходу та півдня. Це створило попит на швидке розширення індустріальних парків та модернізацію енергомереж. В межах ТСС Вінниччина потребує механізмів «інвестиційного прискорення» для інтеграції релокованих активів у місцеві ланцюги доданої вартості.
  • Полтавський енерго-промисловий сектор: Полтавщина утримує статус лідера у видобутку вуглеводнів, забезпечуючи понад 40% внутрішнього видобутку газу. Збереження промислового потенціалу вимагає спеціального режиму захисту критичної інфраструктури та стимулювання глибокої переробки сировини безпосередньо в регіоні.
  • Київська технологічна платформа: Виконує роль координаційного та конструкторського центру. Основний акцент — на складному машинобудуванні та серійному виробництві високотехнологічної продукції подвійного призначення.

Пріоритетні заходи в межах ТСС для Центрального вузла:

НапрямокЗахідОчікуваний ефект
ЕкономікаЗапровадження податкових канікул (5 років) для релокованих підприємств, що інвестують у R&D.Перехід від простого виживання до технологічного розвитку та імпортозаміщення.
ЕнергобезпекаСтворення автономних енергетичних кластерів (Gas-to-Power) навколо родовищ Полтавщини.Гарантоване енергозабезпечення промислових об’єктів вузла незалежно від стану ОЕС.
Соціальний захистПрограма «Промислове житло»: пільгове іпотечне кредитування для кваліфікованих інженерних кадрів.Закріплення трудового ресурсу та запобігання відтоку спеціалістів за кордон.
УправлінняСтворення міжрегіональної ради вузла для синхронізації логістичних потоків між Вінницею, Києвом та Полтавою.Зниження транзакційних витрат бізнесу на 15–18% через оптимізацію транспортних коридорів.

Статус ТСС для Центрального вузла є інструментом фіксації та масштабування успішних моделей релокації, що дозволяє перетворити «аварійну адаптацію» 2025 року на системну індустріалізацію у 2026 році.

Західний енергетичний вузол (Рівненська область, м. Вараш)

Західний енергетичний вузол, базовим елементом якого є Рівненська АЕС (РАЕС), станом на 2025–2026 рр. є ключовим гарантом базової генерації ОЕС України. Проте статус стратегічного об’єкта створює виражену соціально-економічну диспропорцію між виробничим майданчиком та прилеглими територіями району. Впровадження моделі «Територія Спеціального Статусу» (ТСС) для Вараського вузла є необхідним кроком для подолання «острівного» типу розвитку.

Ключові показники та обґрунтування статусу:

  • Стратегічна потужність: РАЕС (4 енергоблоки, сумарна потужність 2835 МВт) забезпечує стабільність частоти в енергосистемі та є критичним вузлом для експорту/імпорту електроенергії з країнами ЄС (ENTSO-E).
  • Соціальний розрив: Середній рівень заробітної плати персоналу АЕС у 2,5–3 рази перевищує аналогічний показник у прилеглих громадах, що створює внутрішню міграційну напруженість та дефіцит кадрів у муніципальному секторі.
  • Безпековий периметр: Забезпечення фізичного захисту АЕС вимагає високої соціальної лояльності населення в межах 30-кілометрової зони спостереження. Соціальна деградація навколишніх сіл підвищує ризики для безпеки критичної інфраструктури.

Пріоритетні заходи в межах ТСС для Вараського вузла:

НапрямокЗахідОчікуваний ефект
ЕнергобезпекаСтворення локального енергокластера з прямими договорами постачання для резидентів ТСС (промислові парки).Стимулювання енергоємного виробництва поблизу джерела генерації, мінімізація втрат у мережах.
Соціальна гармонізаціяЦільова субвенція «Енергетичний паритет»: спрямування частини податкових відрахувань РАЕС виключно на модернізацію соціальної інфраструктури району (медицина, освіта).Вирівнювання стандартів життя між містом-супутником та районом, зниження соціальної напруженості.
УправлінняСпеціальний режим адміністрування земельних ділянок у межах санітарно-захисної зони для проектів відновлюваної енергетики.Створення гібридних енергетичних потужностей (сонячні/вітрові парки) для потреб власних потреб вузла.
ЛогістикаВідновлення та модернізація під’їзних залізничних та автомобільних шляхів до енерговузла як об’єктів подвійного призначення.Підвищення оперативності логістики для потреб АЕС та обороноздатності регіону.

Запровадження ТСС у Вараському районі дозволить трансформувати монофункціональний енергетичний центр у стійку територіальну екосистему, де безпека ядерного об’єкта підкріплена соціально-економічною стабільністю регіону.

Архітектура фіскальних стимулів

Економічна модель ТСС базується на тезі, що податкові пільги мають бути інструментом розвитку, а не компенсацією збитків. Враховуючи лідерство переробної промисловості у наповненні бюджету 2025 року 4, саме цей сектор має стати бенефіціаром спеціального режиму.

Традиційне пряме фінансування бізнесу часто призводить до неефективного використання коштів. У рамках ТСС пропонується впровадити модель «Matching Grants» (Співфінансування), яка інтегрується з державною політикою «Зроблено в Україні». На 2026 рік уряд вже передбачив фінансування цієї програми в обсязі 37 млрд грн.4

Механізм дії для ТСС:

  1. Цільове призначення: Кошти спрямовуються виключно на капітальні інвестиції (закупівля обладнання, будівництво виробничих площ) для підприємств переробної галузі.
  2. Пропорція: Держава покриває до 50% вартості інвестиційного проєкту, за умови, що інші 50% бізнес інвестує з власних або кредитних коштів. Це гарантує відповідальність власника.
  3. Критерії доступу: До програми допускаються підприємства, зареєстровані в ТСС, які не мають податкової заборгованості та зберегли не менше 80% робочих місць порівняно з довоєнним періодом.

Цей підхід дозволить мультиплікувати ефект від державних вливань: кожна гривня бюджету залучатиме гривню приватних інвестицій, стимулюючи сектори машинобудування та виробництва будматеріалів, які показали ріст у 2025 році.1

Аналіз структури податкових надходжень 2025 року показує, що найбільший приріст забезпечили високотехнологічні галузі: виробництво транспортних засобів (+6,73 млрд грн), промислове обладнання (+6,20 млрд грн) та авіабудування (+5,74 млрд грн).4 Для підтримки цього тренду в ТСС пропонується тимчасове звільнення від ПДВ для критичного імпорту.

Пропозиція передбачає впровадження ставки ПДВ 0% на ввезення виробничого обладнання (коди УКТЗЕД груп 84, 85), яке не має аналогів українського виробництва. Це критично важливо для модернізації заводів, що релокувалися або зазнали пошкоджень. Крім того, доцільно розглянути звільнення від ПДВ операцій з постачання компонентів для виробництва дронів та засобів РЕБ, що виробляються на території ТСС, оскільки цей сектор став драйвером інновацій у 2025 році.

Однією з найбільших проблем бізнесу залишається необхідність сплачувати оренду за приміщення, які неможливо використовувати під час повітряних тривог. Статистика свідчить про колосальні масштаби простою: з початку повномасштабного вторгнення торгові центри втратили сумарно 106 робочих днів.9

У березні 2025 року частка тривог у робочий час склала в середньому по Україні 11%, проте регіональна диспропорція є вражаючою. У Донецькій області бізнес не міг працювати 60,1% часу, у Сумській — 58,6%, у Дніпропетровській — 33,9%, а в Харківській, завдяки новій системі оповіщення, — 24,3%.9

Для ТСС пропонується законодавче закріплення механізму «Динамічної Оренди» (Dynamic Rent Indexing):

  • Суть механізму: Орендна ставка автоматично зменшується на відсоток часу, протягом якого в регіоні лунала повітряна тривога у робочі години.
  • Розрахунок: Якщо у Дніпропетровській області (зона ТСС) тривога тривала 34% робочого часу, орендар сплачує лише 66% від контрактної вартості оренди державного або комунального майна.
  • Стимули для приватного сектору: Для приватних орендодавців, які добровільно переходять на таку модель, пропонується податкова знижка на податок на нерухомість пропорційно наданій орендарю знижці.

Цей підхід переносить ризик війни з орендаря (який генерує ВВП) на власника пасивного активу та державу, що є справедливим розподілом тягаря в умовах воєнного часу.

З 1 січня 2026 року в Україні запрацював новий механізм страхування майна від воєнних ризиків, адміністрований Експортно-кредитним агентством (ЕКА).10 Він передбачає пряму компенсацію збитків у прифронтових регіонах (до 10 млн грн) та компенсацію частини страхової премії по всій країні.

Для ТСС цей механізм потребує розширення:

  1. Повне покриття премії: У загальнонаціональній моделі держава компенсує частину страхового тарифу, що перевищує 1%.10 Для підприємств, зареєстрованих у ТСС, пропонується 100% компенсація витрат на страхування. Це знизить фінансове навантаження на бізнес і зробить страхування масовим.
  2. Збільшення лімітів: Ліміт компенсації у 10 млн грн 10 є недостатнім для відновлення середнього промислового підприємства. Для резидентів ТСС пропонується підняти цей поріг до 50-100 млн грн, залучивши кошти міжнародних донорів до статутного капіталу ЕКА.

Стратегія утримання людського капіталу

Економічне зростання неможливе без людей. Ринок праці у 2024-2025 роках зіткнувся з безпрецедентним дефіцитом: 71% компаній заявляють про брак кваліфікованих кадрів.11 Відтік населення, особливо молоді, набуває загрозливих масштабів. Соціальний блок ТСС має бути спрямований на створення «якірних» умов для життя та роботи.

Інфляція та зростання вартості життя у «вузлових» регіонах часто не компенсуються зростанням зарплат у бюджетному секторі. Хоча у вересні 2025 року зарплати медиків екстреної допомоги в зонах бойових дій зросли на 50% 12, працівники тилових регіонів, які несуть підвищене навантаження через наплив ВПО та поранених, залишилися без суттєвих підвищень.

У рамках ТСС пропонується запровадження Муніципальної надбавки у розмірі 20-30% до посадового окладу для працівників критичної інфраструктури, освіти та медицини. Джерелом фінансування має стати перерозподіл податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Пропонується тимчасово залишити в бюджетах громад ТСС 80% зібраного ПДФО (замість стандартних нормативів), за умови цільового використання надлишку виключно на виплату муніципальних надбавок.

Статистика Міністерства освіти і науки демонструє тривожну динаміку: кількість запитів на навчання за кордоном зросла на 30%.13 Якщо у 2021/2022 навчальному році виїхало 2 077 студентів, то у 2023/2024 — вже 3 324.13 Більше того, 17% хлопців-студентів, які виїхали за програмами академічної мобільності, не повернулися в Україну вчасно.14 Це створює ризик втрати цілого покоління фахівців.

Для ТСС пропонується комплекс заходів «Освіта вдома»:

  1. Гранти повного покриття: Держава оплачує 100% вартості контрактного навчання в університетах, розташованих на території ТСС, для абітурієнтів з високими балами НМТ, за умови підписання договору про відпрацювання 3-5 років у регіоні після випуску.
  2. Безпечна інфраструктура: Пріоритетне спрямування субвенцій на будівництво гуртожитків-кампусів з інтегрованими протирадіаційними укриттями (ПРУ).15 Це вирішує подвійну задачу: безпека освітнього процесу та забезпечення житлом студентів-ВПО.

Життя в ТСС, попри віддаленість від лінії фронту, несе ризики. Для зниження соціальної напруги та підвищення привабливості легального працевлаштування пропонується впровадити обов’язкове державне страхування життя для всіх найманих працівників у ТСС. Страховий поліс має покривати ризики загибелі або втрати працездатності внаслідок бойових дій (ракетні атаки, дрони) не лише на робочому місці, а й у побуті. Це стане потужним сигналом про те, що держава цінує тих, хто продовжує працювати в країні.

Адміністративний блок

Бюрократичні перепони часто шкодять економіці не менше, ніж ворожі обстріли. ТСС має стати зоною адміністративного експерименту, де швидкість прийняття рішень є пріоритетом.

Чинні державні будівельні норми, зокрема ДБН В.2.2-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту», часто стають перешкодою для швидкого створення безпекового простору. Експертний аналіз вказує на надмірну зарегульованість та економічну необґрунтованість вимог щодо комфорту укриттів, що робить їх будівництво непосильним для малого бізнесу та невеликих громад.16 Забудовники стикаються з колізіями, коли нові вимоги неможливо реалізувати при реконструкції старих будівель.

У режимі ТСС пропонується:

  1. Декларативний принцип: Дозвіл на початок будівельних робіт з облаштування укриттів та відновлення виробничих приміщень (клас наслідків СС1, СС2) за декларативним принципом, без очікування дозволу ДІАМ. Контроль здійснюється постфактум.
  2. Типові рішення: Легалізація використання типових проєктів захисних споруд (модульні укриття, укріплені паркінги), які вже пройшли експертизу на національному рівні і не потребують локального погодження.
  3. Амністія перепланувань: Спрощена процедура узаконення перепланувань, здійснених з метою посилення безпеки або енергонезалежності підприємств.

Ефективність управління в умовах війни залежить від швидкості реакції. Дані 2025 року підтверджують, що технологічні рішення можуть суттєво знизити втрати економіки. Яскравим прикладом є Харківська область, де після впровадження диференційованої системи повітряних тривог (розділення оповіщень для міста та області) час простою бізнесу скоротився з 40,8% до 24,3% всього за один місяць (березень 2025 року).9

Для ТСС пропонується масштабування технологій «Smart Security»:

  1. Локалізація тривог: Впровадження високоточних систем оповіщення, які базуються на реальній траєкторії загроз, а не на адміністративних межах областей. Це дозволить зберегти мільйони робочих годин.
  2. Автоматизація доступу: Обов’язкова інтеграція систем контролю доступу (СКУД) з API «Повітряна тривога». Рішення від українських розробників (наприклад, Ajax Systems) дозволяють автоматично розблокувати двері укриттів при оголошенні тривоги.18 Це усуває людський фактор («закритого укриття») та рятує життя.
  3. Роботизація процесів (RPA): Стимулювання впровадження програмних роботів для виконання рутинних операцій (обробка накладних, логістика).19 Це дозволяє бізнесу продовжувати адміністративну роботу навіть коли співробітники перебувають в укриттях, мінімізуючи операційні розриви.

Висновки

Впровадження конструкції «Територія Спеціального Статусу» є необхідною відповіддю на виклики затяжної війни. Аналіз даних 2025–2026 років доводить, що ресурс інерційної стійкості української економіки вичерпується. Зміщення акценту з «відновлення руїн» на «захист працюючого активу» дозволить створити надійний тил для фронту.

Запропонована модель ТСС, що об’єднує фіскальні стимули для переробної промисловості (Matching Grants, ПДВ 0%), соціальні гарантії для кадрів (освітні гранти, муніципальні надбавки) та цифрову дерегуляцію, здатна забезпечити:

  • Стабілізацію податкових надходжень за рахунок росту промисловості (яка вже показала +23,6% у 2025 році).
  • Зменшення відтоку молоді та кваліфікованих кадрів за кордон.
  • Зниження непрямих втрат економіки від простоїв під час тривог на 30-40%.

Реалізація цього проєкту вимагає політичної волі для відходу від зрівнялівки та переходу до прагматичної підтримки точок зростання.

У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

Джерела
  1. Економіка в умовах війни: ВВП України у 2025 році зріс на 2,2%,  https://dengi.ua/ua/finance/9758466-ekonomika-v-umovakh-vijni-vvp-ukrayini-u-2025-rotsi-zris-na-22-procent
  2. Непрямі фінансові втрати економіки України перевищують $1,164 трлн втраченого виторгу — оцінка KSE станом на липень 2024 року – Kyiv School of Economics,  https://kse.ua/ua/about-the-school/news/nepryami-finansovi-vtrati-ekonomiki-ukrayini-perevishhuyut-1-164-trln-vtrachenogo-vitorgu-otsinka-kse-stanom-na-lipen-2024-roku/
  3. Місцеві бюджети-2024. Хто лідирує за фінансуванням – Децентралізація,  https://decentralization.gov.ua/news/18972
  4. Мінекономіки: Переробна промисловість у 2025 році стала лідером за сумою сплачених податків,  https://www.kmu.gov.ua/news/minekonomiky-pererobna-promyslovist-u-2025-rotsi-stala-liderom-za-sumoiu-splachenykh-podatkiv
  5. ДПС назвала найбільших платників податків у 2025 році – Укрінформ,  https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4081424-dps-nazvala-najbilsih-platnikiv-podatkiv-u-2025-roci.html
  6. В Мінекономіки назвали галузь, яка сплачує найбільше податків,  https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4083003-v-minekonomiki-nazvali-galuz-aka-splacue-najbilse-podatkiv.html
  7. Рейтинг фінансової спроможності громад Вараського району: хто тримається, а хто просідає у 2025 році – Вараш,  https://varash.rayon.in.ua/news/854294-reyting-finansovoi-spromozhnosti-gromad-varaskogo-rayonu-khto-trimaetsya-a-khto-prosidae-u-2025-rotsi
  8. ТОП – 5 галузей Одещини, які є лідерами за сплатою податків до державного бюджету у 2025 році,  https://od.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/972669.html
  9. Частка повітряних тривог під час роботи ТЦ знизилась до 11%,  https://interfax.com.ua/news/economic/1060993.html
  10. Новий механізм страхування воєнних ризиків запрацює з 1 січня …,  https://me.gov.ua/News/Detail/b2cee5a5-ac79-419c-8556-017dda158425?lang=uk-UA&title=NoviiMekhanizmStrakhuvanniaVonnikhRizikivZapratsiuZ1-Sichnia
  11. Дослідження ринку праці України 2024: ключові висновки та очікування на 2025,  https://7eminar.ua/news/2357-doslidzennya-rinku-praci-ukrayini-2024-klyucovi-visnovki-ta-ocikuvannya-na?page=7
  12. Зарплати лікарів і медиків екстреної допомоги у зоні бойових дій 2025 зросли – reNews,  https://renews.com.ua/kultura/zarplati-likariv-i-medikiv-ekstrenoyi-dopomogi-y-zoni-boiovih-dii-2025-zrosli-v-iakih-oblastiah/
  13. Відтік абітурієнтів за кордон. Ріст кількості запитів на навчання українців за кордоном досягло 30% – Освіта,  https://osvita.rayon.in.ua/news/809268-vidtik-abiturientiv-za-kordon-rist-kilkosti-zapitiv-na-navchannya-ukraintsiv-za-kordonom-dosyaglo-30
  14. Виїзд студентів за кордон 2025 – майже 20 відсотків хлопців не повернулися в Україну,  https://24tv.ua/education/viyizd-studentiv-za-kordon-2025-mayzhe-20-hloptsiv-ne-povernulisya_n2791732
  15. Будівництво Захисних Споруд в Україні 2025: Повний Посібник з ДБН, Проектування та Юридичної Відповідальності – Блог Мехбуд,  https://blog.mehbud.com.ua/uk/other/budivnytstvo-zakhysnykh-sporud-v-ukrayini/
  16. РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ ПІДГРУПИ Г-24. ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ ПРОПОЗИЦІЇ ДО КОНЦЕП – Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування,  https://komsamovr.rada.gov.ua/uploads/documents/44145.pdf
  17. Основні положення нового ДБН В.2.5-5:2023 «Захисні споруди цивільного захисту» та проблемні питання стосовно реалізації окремих його положень – Shieldfire,  https://shieldfire.com.ua/blog/novini-ta-publikaciyi/dbn-v-2-5-5-2023-zahysni-sporudy-tsyvilnogo-zahystu-problemni-polozhennya/
  18. У системі Ajax можна створювати сценарії автоматизації, що дають змогу – DEPS,  https://deps.ua/downloads/Documentation/ajax/ajax_automatic-opening-of-shelters-duringair-alarm%20thanks-to-the-ajax-system.pdf
  19. Роботизація бізнес-процесів: приклад реалізації бізнес-кейса в сфері авіації та логістики – DMS Solutions Co.,  https://dms-solutions.co/uk/blog-uk/robotic-process-automation-real-world-use-case-in-aircraft-engineering-industry-hong-kong/