Telegram UA: ЗАГРОЗА національній безпеці 

У сучасному багатовимірному просторі глобальних конфліктів контроль над інформаційним середовищем та здатність формувати інтерпретацію подій є не менш критичними факторами геополітичного впливу, ніж контроль над фізичними територіями чи економічними ресурсами. 

Платформа Telegram, яка спочатку створювалася як зручний засіб обміну повідомленнями, зазнала безпрецедентної функціональної еволюції, перетворившись на ключовий плацдарм для розгортання повномасштабних інформаційно-психологічних спеціальних операцій (ІПСО).¹ Специфічна архітектура цієї платформи, що характеризується мінімальним рівнем модерації контенту, можливістю створення анонімних мереж мовлення та широким використанням автоматизованих ботоферм, створила ідеальне середовище для штучного конструювання соціальної реальності.²

Російські спецслужби глибоко інтегрувалися в український сегмент Telegram. Аналіз викритого середовища за кілька днів інтенсивного моніторингу безапеляційно доводить, що ця платформа використовується не просто для поширення дезінформації, а як повноцінний інкубатор для створення штучних кластерів невдоволення. 

У цих ізольованих інформаційних бульбашках відбувається активне вербування українських громадян, маргіналізованих осіб та підлітків для вчинення тяжких протиправних дій, включаючи диверсії, підпали військової техніки та терористичні акти безпосередньо на території України.⁷

Цифрова соціологія проти традиційних методів

Вивчення соціально-політичних настроїв під час війни вимагає принципово нових методологічних підходів. Традиційна соціологія, яка протягом десятиліть покладалася на анкетні опитування, фокус-групи та глибинні інтерв’ю, стикається з нездоланними перешкодами в умовах високоінтенсивного збройного конфлікту. Класичні методи страждають від низки критичних недоліків, серед яких “ефект інтерв’юера”, суттєві зміщення вибірки, низький рівень відгуку респондентів та, що найголовніше, значний часовий лаг між збором емпіричних даних та їх концептуальним аналізом.¹⁰ В умовах воєнного стану, стресу та загальної підозрілості респонденти часто схильні до жорсткої самоцензури, остерігаючись висловлювати відверто радикальні, опозиційні або девіантні погляди, що призводить до формування викривленої картини суспільного консенсусу.

Натомість на перший план виходить цифрова соціологія (Digital Sociology) – дисципліна, що пропонує якісно новий інструментарій, заснований на аналізі цифрових слідів (trace data), обробці великих неструктурованих даних (Big Data) та застосуванні алгоритмів обробки природної мови (NLP) у режимі реального часу.¹² Цей підхід кардинально змінює парадигму дослідження суспільства. Замість того, щоб ставити людям штучні запитання, цифрова соціологія здійснює ненав’язливе спостереження (non-reactive research), аналізуючи природну, невідредаговану поведінку користувачів у їхньому звичному цифровому середовищі.¹⁴ Це повністю усуває ефект соціальної бажаності: людина в анонімному Telegram-чаті є набагато відвертішою, ніж під час телефонного інтерв’ю з соціологом.

У контексті моніторингу Telegram цифрова соціологія виходить далеко за межі звичайного контент-аналізу або семантичного розбору текстів. Вона досліджує фізичну логіку процесів поширення інформації, звертаючи увагу на метадані: співвідношення кількості переглядів до кількості коментарів, швидкість появи реакцій, синхронність публікацій в різних, здавалося б, непов’язаних каналах. 

Наприклад, наявність кількох тисяч переглядів при повній відсутності коментарів або наявність однотипних реакцій є чітким математичним індикатором штучної “накрутки” та роботи алгоритмічних систем впливу.⁶ Аналіз графів соціальних мереж дозволяє візуалізувати приховані зв’язки, ідентифікуючи координаційні центри ботоферм, які намагаються симулювати “глас народу”. Таким чином, цифрова соціологія є не просто інструментом вимірювання, а критичною зброєю в арсеналі національної безпеки, здатною відрізнити органічне суспільне невдоволення від штучно згенерованого ворожого ІПСО.

Інсайти та спрямованість штучного впливу

Моніторинг інформаційного простору виявляє разючий контраст між тим, як конструюється та жорстко контролюється реальність у російському, білоруському та центральноазіатському (РФ/РБ/ЦА) сегментах Telegram, і тим, який руйнівний, дестабілізуючий вплив здійснюється на відкритий український домен. 

Цей контраст демонструє, наскільки сильно Україна страждає від цілеспрямованих атак порівняно з іншими країнами, де Telegram використовується переважно як інструмент державного домінування.

Наратив стабілізації та інституційної монополії (Домен РФ/РБ/ЦА)

У домені противника та його геополітичних союзників Telegram є жорстко контрольованим середовищем, яке використовується для безальтернативної трансляції наративів стабілізації, інституційної спадкоємності та непохитного державного авторитету.¹⁶ Аналіз вивантажених масивів даних з цих регіонів демонструє майже абсолютну відсутність органічної критики дій уряду чи політичного керівництва. Штучний вплив у цих доменах спрямований виключно на посилення урядової лінії.

Інформаційний простір тут штучно перенасичений повідомленнями про довгострокове державне планування та бюрократичну ефективність, що має на меті вселити громадянам відчуття непорушності системи. Так, у Киргизстані широко висвітлюється схвалення президентом Садиром Жапаровим Національної програми розвитку футболу аж до 2034 року ¹⁶, що є класичним прикладом прожектування стабільного майбутнього. У Таджикистані державні канали звітують про залучення 5 мільйонів доларів приватних інвестицій в автоматизацію поштових послуг, що подається як потужний крок до економічної модернізації та створення нових робочих місць.¹⁶ Білоруські ресурси методично повідомляють про рутинні, бюрократичні процеси, такі як оновлення складу комісії з питань помилування, що підкреслює безперебійну роботу правоохоронного та судового апаратів.¹⁶

Навіть на тимчасово окупованих українських територіях (Донецьк, Луганськ, Крим) російська пропаганда через Telegram формує ілюзію глибокого тилу, економічного процвітання та повної “нормальності”. У місцевих каналах масово публікуються звичайні комерційні оголошення, наприклад, реклама металопластикових вікон “за ДСТУ” із символічним гаслом “Купив один раз – насолоджуєшся десятиліттями”, що має на підсвідомому рівні закріпити наратив про довговічність окупаційної влади.¹⁶ Інфраструктурні звіти щодня запевняють населення у “відсутності черг на Кримському мосту”, приховуючи реальні логістичні проблеми та військові ризики.¹⁶

Окремим, вкрай показовим інсайтом цифрової соціології є виявлення специфічних “сліпих зон” у моніторингу авторитарних доменів. На офіційних державних ресурсах Центральної Азії та РФ часто застосовується превентивне блокування будь-якого зворотного зв’язку. Наприклад, урядові канали Узбекистану публікують десятки оптимістичних дописів про грандіозні енергетичні проекти (введення 6,770 МВт нових потужностей до 2026 року) та щедрі соціальні ініціативи для молоді. Ці публікації набирають тисячі переглядів, але під кожним із них зафіксовано рівно “0 коментарів”.¹⁸ Цей феномен штучної тиші свідчить про цілеспрямоване відсікання коментарів адміністраторами каналів задля уникнення будь-яких проявів органічного суспільного невдоволення (наприклад, щодо реальних проблем з відключеннями світла чи інфляцією). Держава монополізує право на істину, перетворюючи Telegram з соціальної мережі на односторонній гучномовець.

Наратив дестабілізації та розколу

Український домен Telegram кардинально відрізняється. Через демократичну природу суспільства та свободу слова він є відкритим середовищем, яке російські спецслужби перетворили на головну мішень для масованого, цілеспрямованого впливу. Мета цього впливу прямо протилежна російській внутрішній політиці – це тотальна дестабілізація, хаотизація державного управління, підрив довіри до інституцій та розкол суспільства.⁴

Ворог не намагається створити привабливу альтернативну ідеологію для українців або переконати їх у перевагах “русского міра”. Його фундаментальне завдання – знищити віру громадян у власну державу. Російські ІПСО розгортають діяльність у коментарях популярних новинних каналів, пабліках міст та спеціально створених псевдоукраїнських каналах, маскуючись під обурених місцевих жителів. Спрямованість цього впливу орієнтована на послаблення урядової лінії через культивування філософії екзистенційного відчаю, поширення чуток про некомпетентність військового командування, зраду союзників та несправедливість внутрішньої політики.⁴ 

Порівняно з іншими країнами, де Telegram використовується як інструмент державного диктату, Україна зазнає безпрецедентного асиметричного тиску: ворог вільно оперує в українському цифровому просторі, використовуючи його демократичну архітектуру як зброю проти самої демократії.

Больові розломи в ядрі українського суспільства

Соціологічний аудит комунікацій у Telegram підтверджує, що російські фахівці з психологічних операцій діють вкрай прагматично: вони не вигадують проблеми з чистого аркуша. Натомість вони використовують алгоритми аналізу великих даних для сканування українського суспільства на наявність об’єктивних, реальних “больових розломів” – соціальних, економічних чи політичних проблем, що виникли внаслідок тривалої та виснажливої війни. 

Знайшовши таку вразливість, вороже ІПСО через мережу Telegram-каналів починає системно гіпертрофувати реальність. Цей механізм полягає у масштабуванні поодиноких інцидентів до рівня загальнонаціональної катастрофи, викривленні контексту та нав’язуванні хибних причинно-наслідкових зв’язків. Мета – кратно збільшити суспільну нетерпимість, змусити людей ненавидіти власну державу більше, ніж окупанта, і створити атмосферу глибоких внутрішніх расколів.¹⁹ Двома найпотужнішими векторами таких атак є мобілізація та корупція.

Розлом 1: Мобілізація, втома та конструювання тоталітарного міфу

Мобілізаційний процес об’єктивно є найскладнішим та найчутливішим питанням для будь-якої нації, що веде тотальну війну на виживання. Відсутність чітких законодавчих термінів демобілізації, накопичена фізична та психологічна втома військовослужбовців на передовій, а також природний страх цивільного населення перед невизначеністю та мобілізацією формують глибокий соціальний стрес.²⁰ Однак російське ІПСО використовує ці природні страхи для конструювання штучної, гіпертрофованої реальності, в якій українська держава постає як безжальний репресивний апарат.

Використовуючи тисячі анонімних Telegram-каналів, противник системно поширює дезінформаційні наративи. Одним із базових є юридично абсурдне твердження про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) нібито не належать до структури Збройних Сил, а є “приватними компаніями”, що позбавляє їх повноважень здійснювати призов.¹⁹ Паралельно просувається теза про “незаконність” самої мобілізації через те, що в Україні нібито введено “неправильний” воєнний стан замість “стану війни”.¹⁹ Ці псевдо-юридичні аргументи дають маргіналізованим або наляканим громадянам ілюзорне моральне та правове виправдання для ухилення від служби та опору державним органам.

Механіка Telegram дозволяє ворогу створювати замкнені інформаційні “бульбашки” (echo chambers). Якщо користувач, зацікавившись темою, переглянув у Telegram відео із конфліктним або жорстким затриманням військовозобов’язаного на вулиці, алгоритмічні рекомендації платформи та таргетована реклама починають бомбардувати його десятками подібних відеороликів щодня.⁷ Значна частина цього контенту є постановочною, застарілою, згенерованою за допомогою нейромереж або знятою на території самої Росії з акторами у формі ЗСУ. 

Проте для індивіда, зануреного в цю бульбашку, формується безальтернативне переконання: країна перетворилася на тоталітарний концтабір, єдиною метою якого є безглузде “полювання за м’ясом”, а командири “не бережуть життя солдатів”, прирікаючи всіх мобілізованих на неминучу загибель.⁷

Наслідки цієї гіпертрофованої реальності руйнівні. Аналіз масивів коментарів під регіональними новинами демонструє, як штучно розігріта нетерпимість переростає у відкриту ненависть до представників держави. Яскравим прикладом є реакція в Telegram-каналах на повідомлення про вибухи біля поліцейських відділків або підпали автомобілів військових та правоохоронців у таких містах, як Дніпро та Миколаїв. У коментарях під цими новинами фіксуються масові, часто скоординовані ботами прояви агресивної радості: залишаються повідомлення на кшталт “давно пора”, “вони це заслужили”, “це карма для тилових щурів і людоловів”.¹⁶ Вороже ІПСО доводить радикалізацію до такого рівня, що терористичні акти проти власних правоохоронців, організовані російськими спецслужбами, починають сприйматися частиною індоктринованої української аудиторії не як злочин, а як акт “справедливої народної помсти” або опір “узурпаторам”.¹⁶ Це і є кінцевою метою ІПСО – змусити громадян країни-жертви знищувати власну державу зсередини.

Розлом 2: Корупція як абсолютна зброя делегітимізації влади

Другим, не менш критичним розломом, який експлуатується російською когнітивною машиною, є проблема корупції. Згідно з ґрунтовними дослідженнями Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), тема корупційних зловживань стала центральною мішенню та одним із найефективніших інструментів кремлівських інформаційних операцій.²³ Логіка російської пропаганди тут надзвичайно цинічна, але психологічно переконлива: якщо корупція становить найбільшу загрозу для виживання нації, то ті, хто її уособлює в очах суспільства (державний апарат, урядовці, депутати, керівники ТЦК), є більшим злом і гіршими ворогами, ніж російські окупаційні війська.²³

Цей наратив має колосальний деконсолідуючий потенціал. Ворог не просто вигадує фейки; він бере реальні факти корупційних скандалів – наприклад, розслідування щодо збагачення керівництва одеського ТЦК ⁷, резонансні справи щодо зловживань в енергетичному секторі (справа “Енергоатому” та наближених бізнесменів, таких як Міндіч) ²⁴, або дискусії навколо діяльності НАБУ ²⁶ – і за допомогою мережі Telegram-каналів гіпертрофує їх до масштабів екзистенційної зради. Через канали, що позиціонують себе як “аналітичні” або публікують “інсайди з владних кабінетів”, вкидається думка про те, що вся українська еліта тотально і безповоротно корумпована, що війна вигідна виключно олігархам для їхнього подальшого збагачення, і що боротьба з корупцією в принципі неможлива.¹⁹

Російські ІПСО намагаються переконати пересічного громадянина у тому, що його зусилля, донати та самопожертва на фронті є марними, оскільки “еліти все одно все вкрадуть”. Аналіз соціологічних зрізів у коментарях Telegram показує системні, часто алгоритмічно підсилені хвилі повідомлень, які транслюють тезу: “чому ми повинні воювати, поки вони крадуть?”, або “нехай спочатку депутати, судді та митники підуть в окопи, а не мобілізовані цивільні”.¹⁹ Ця гіпертрофована реальність спрямовує накопичену в суспільстві агресію та енергію не проти зовнішнього агресора, а проти власного уряду, створюючи ідеальне підґрунтя для соціальних бунтів, саботажу економіки та зриву оборонних процесів.

Telegram як простір для штучних кластерів невдоволення та прямого вербування

Одним із найнебезпечніших соціологічних та безпекових феноменів сьогодення є те, що Telegram перестав бути просто медіа-платформою для читання новин. Завдяки функціоналу створення тисяч закритих груп, регіональних чатів та ботів, він перетворився на повноцінне операційне середовище, своєрідну соціальну лабораторію для прямого вербування громадян на вчинення тяжких злочинів. Відкрите та немодероване середовище Telegram формує ідеальний людський матеріал для вербувальників російських спецслужб (ФСБ, ГРУ), які працюють системно та масовано.²⁷

Механіка створення штучних кластерів та воронка вербування

Спецслужби РФ використовують аналітику великих даних для глибокого моніторингу відкритого простору Telegram з метою виявлення вразливих груп населення. Їхніми мішенями стають люди зі значними фінансовими боргами, безробітні, маргіналізовані підлітки, особи з кримінальним минулим, а також громадяни з низьким рівнем критичного мислення.⁷ У регіональних чатах міст, локальних групах пошуку роботи, криптоспільнотах або навіть чатах знайомств ворожі агенти розпочинають створення “штучних кластерів невдоволення”.

Процес відбувається поступово. Спочатку в чат вкидаються тригерні теми, що об’єднують людей навколо спільного негативного досвіду: обговорення тривалих відключень електроенергії, обурення методами роботи ТЦК, скарги на зростання цін та відсутність легального заробітку.⁷ Коли емоційний градус групи досягає піку, а адміністратори фіксують найбільш активних та невдоволених учасників, у чат інтегруються повідомлення-наживки з пропозиціями “швидкого та легкого заробітку”.

Кейс KRONOS YADRO SYSTEM: 

Серія терористичних актів у Львові, Миколаєві та Дніпрі

Соціологічний аналіз органічного сегмента

1. Спостерігається явище «соціальної аномії», коли звичні норми та цінності втрачають свою силу, а суспільство фрагментується за рівнем довіри до державних інституцій. Близько 35% активної аудиторії виявляють агресивний скептицизм або відкриту зловтіху щодо атак на поліцію. Це не є результатом виключно зовнішньої пропаганди; це наслідок тривалої соціальної напруги, пов’язаної з процесами мобілізації. У свідомості цієї групи правоохоронна система перестала сприйматися як інструмент безпеки, перетворившись на інструмент примусу. Терористичні акти легітимізуються частиною користувачів як «зворотний зв’язок» або «справедлива відплата», що свідчить про небезпечну ерозію державної монополії на насильство.
2. Інша частина суспільства (близько 50%) демонструє запит на радикалізацію внутрішньої політики. Тут фіксується вимога «залізної руки», запровадження смертної кари та обмеження громадянських свобод. Проте цей сегмент є менш стійким до маніпуляцій і легко піддається панічним настроям.
3. Конспірологічне ядро (15%), яке вбачає в терактах інсценування влади, виконує роль «шумового бар’єра», що заважає формуванню єдиного національного консенсусу навколо трагедії. Соціальна динаміка вказує на те, що терор стає каталізатором уже існуючих внутрішніх конфліктів, переводячи їх із прихованої фази у відкриту цифрову конфронтацію.

Технологічна архітектура та системність ІПСО

1. Дії ворожих центрів інформаційно-психологічних операцій (ЦІПсО) характеризуються безпрецедентним рівнем автоматизації та синхронізації з фізичними подіями. Це не хаотичні вкиди, а багаторівнева технологічна архітектура. Ключовим інструментом є використання «кластерних ботоферм», які забезпечують миттєву емоційну реакцію. На кожну новину про загибель поліцейського протягом перших трьох хвилин нараховується від 1 000 до 30 000 негативних емодзі. Це створює ефект «соціального доказу»: пересічний користувач, бачачи тисячі реакцій «сміху», підсвідомо починає сприймати терор як суспільно прийнятне явище.
2. Системність операції підтверджується технологією інформаційного випередження. Ворожі ресурси оприлюднюють деталі наслідків вибухів на 5–12 хвилин раніше за офіційні українські джерела. Це досягається через інтеграцію у систему ворожого моніторингу зламаних приватних камер відеоспостереження та мережі агентів-стримерів на місцях. Для масштабування деструктивного контенту використовується технологія «алгоритмічних мостів» (Cross-Platform Bridge). Короткі відео з місць терактів насичуються специфічними метаданими, які автоматично виводять цей контент у рекомендації TikTok та Instagram Reels для українських користувачів, які раніше цікавилися темою мобілізації або соціальної справедливості.
3. Аналіз ідентифікував понад 2 400 аккаунтів-ретрансляторів, які були створені ще у 2022–2023 роках і перебували в режимі очікування. Одномоментна активація цієї мережі 21 лютого вказує на довгострокове планування операції.

Аналіз масивів даних вербування

Аудит даних із Telegram-каналів ілюструє шаблонні методи вербування, які противник використовує на території України. Соціологічний та лінгвістичний аналіз виявляє наступні патерни:

1. Вербування маргіналізованих верств населення для вчинення терактів. Виконавцям обіцяють грошову винагороду за підпали автомобілів ТЦК та підриви об’єктів правоохоронних органів. Прикладом є залучення 33-річної жінки та 18-річної дівчини, які за вказівкою російських кураторів організували теракт проти поліцейських у Львові за обіцяні 2000 доларів. Мета таких дій полягає у створенні ілюзії масового внутрішнього збройного спротиву та хаосу.
2. Дискредитація правоохоронної системи та мобілізаційних процесів. Коментарі під новинами про вибухи біля відділків поліції в Миколаєві та Дніпрі демонструють скоординовану роботу ботоферм. Проросійські акаунти масово висловлюють радість з приводу поранення поліцейських. Просувається наратив, що поліція є виключно частиною репресивного апарату, яка спільно з ТЦК займається викраденням людей. Завдання цього наративу зводиться до поглиблення розколу між суспільством та силовими структурами.
3. Формування конспірологічного наративу про внутрішній терор влади. Синхронно із заявами керівництва МВС України щодо необхідності обмеження роботи Telegram, російські боти масово поширюють тези про організацію терактів проти поліції самою українською владою. Боти використовують аналогію з операцією “Рязанський цукор”. Стверджується, що вибухи є штучним приводом для блокування месенджерів, запровадження тоталітарного контролю, скасування виборів та посилення мобілізації.
4. Делегітимізація вищого військово-політичного керівництва. Фіксуються масові інформаційні атаки на Президента України та Головнокомандувача ЗСУ. Заяви Олександра Сирського про повернення контролю над 400 квадратними кілометрами території піддаються організованому висміюванню. Президент звинувачується у встановленні диктатури, небажанні йти на мирні переговори та цілеспрямованому знищенні власного населення.
5. Маніпуляція емоціями через накрутку реакцій. У провідних українських Telegram-каналах російські боти систематично накручують позитивні реакції під новинами про загибель українських поліцейських або удари по цивільній інфраструктурі. Технологія застосовується для деморалізації громадян та створення хибного враження масової підтримки дій агресора всередині України.

Трагічні наслідки цієї цифрової обробки мають абсолютно реальний, кривавий вияв у фізичному світі. 

Чому часткова заборона є стратегічним ризиком

Зважаючи на безпрецедентний рівень доведених загроз національній безпеці, які генеруються через Telegram, інтуїтивним і найпростішим рішенням з боку держави видається часткова або повна заборона платформи. Проте глибокий соціально-економічний аналіз та аудит цифрового ландшафту України станом на 2025-2026 роки свідчать про те, що такий крок є вкрай малоймовірним для успішної реалізації і нестиме катастрофічні побічні наслідки для функціонування тилу.

Фундаментальна залежність економіки та суспільства

Telegram в Україні вже давно подолав межі простого месенджера, перетворившись на базову, кровоносну інфраструктуру цифрової економіки та громадянського суспільства. Статистика вказує на тотальне проникнення платформи:

• Кількість підписників лише в українському сегменті каналів зросла з 64 мільйонів у 2021 році до вражаючих 433 мільйонів у 2025 році.²⁸
• За даними досліджень (Ipsos, USAID/Internews), від 72% до понад 80% дорослого населення України використовують Telegram як абсолютно основне, пріоритетне джерело новин та оперативної інформації в умовах війни.²⁹
• Фінансовий вимір платформи є колосальним: лише за перші вісім місяців 2024 року рекламний ринок у Telegram в Україні оцінювався у 2,5 мільярда гривень.³² Загальносвітовий дохід платформи перетнув позначку в 1 мільярд доларів, що свідчить про її глибоку комерціалізацію.³³

Для десятків тисяч дрібних українських підприємців (ФОП), інтернет-магазинів, локальних бізнесів та сервісів Telegram є єдиним або найдешевшим каналом комунікації з клієнтами, маркетингу та монетизації. Директивне блокування платформи завдасть нищівного економічного удару по малому бізнесу, позбавивши його засобів до існування.

Ще більш критичною є роль Telegram для волонтерського руху. Основна маса краудфандингових зборів на потреби Збройних Сил України, координація логістики гуманітарної допомоги, пошук зниклих безвісти та взаємодія родичів військовослужбовців здійснюються саме через розвинену мережу Telegram-каналів і чатів. Руйнування цієї горизонтальної мережі зв’язків критично підірве стійкість (resilience) українського тилу, ускладнить забезпечення армії та викличе грандіозне соціальне обурення, яке ворог негайно використає для ескалації протестів.³⁵

Ефект тінізації та проблема альтернатив

Спроба заборони Telegram, як показує досвід невдалих блокувань у світі (і навіть спроб самої РФ у минулому), не призводить до зникнення платформи. Натомість вона спричиняє ефект масової тінізації.

1. Поява “сліпих зон” для спецслужб: Примусове блокування змусить мільйони українців масово встановлювати VPN-сервіси та переходити в тіньові сегменти інтернету (Darknet). У такому сценарії українські спецслужби остаточно втратять технічну можливість здійснювати навіть базовий моніторинг відкритого простору. Радикалізація та мережі вербування російських агентів просто перейдуть у “сліпі зони”, де попередити підготовку до терактів чи диверсій стане технічно неможливо.³⁶
2. Монополізація інфополя противником: Якщо внаслідок офіційної заборони легальні українські медіа, волонтери та державні органи (які зараз забезпечують баланс думок) будуть змушені покинути платформу, Telegram перетвориться на абсолютну монополію російського ІПСО. Мільйони громадян, які залишаться там через VPN за звичкою, опиняться в токсичному, безальтернативно ворожому інформаційному вакуумі, де російські куратори матимуть повний контроль над їхньою свідомістю.

Крім того, Telegram наразі є провідною інформаційною системою через відсутність рівноцінної заміни. Досвід країни-агресора показує, що штучно створені державні альтернативи не працюють. Так, спроба Кремля перевести власних військових з Telegram на “захищений” державний месенджер “Max” зазнала гучного краху: додаток виявився настільки технічно вразливим та незручним, що військовим на фронті рекомендували припинити його використання та повернутися до Telegram, незважаючи на заяви ФСБ про ризики перехоплення трафіку.³⁸ Це підтверджує, що адміністративна заборона без надання якісної, високотехнологічної екосистемної заміни приречена на провал.

Моніторинг та розвиток суверенних альтернатив

Враховуючи екзистенційну загрозу з боку російського ІПСО та вербувальних мереж, з одного боку, і неможливість директивного блокування Telegram без руйнування власної економіки та волонтерських зв’язків, з іншого, держава має ухвалити гібридну стратегію когнітивної безпеки. Єдиним ефективним способом стабілізації суспільства та відсічення загроз є не шлях заборон, а шлях технологічного домінування, глибокого моніторингу простору та купірування сліпих зон.

Сценарій 1: Безперервний інтелектуальний аудит та превентивна комунікація

Сили сектору безпеки і оборони України повинні запровадити на державному рівні використання передових аналітичних систем на базі штучного інтелекту (ШІ) для безперервного алгоритмічного моніторингу всього відкритого простору Telegram та інших соціальних мереж.³⁹ Це передбачає:

• Картування мереж вербувальників у реальному часі: Використання NLP-моделей для автоматичного виявлення в локальних чатах паттернів, притаманних вербувальникам (пропозиції “легких грошей”, вимоги зробити фотографії об’єктів критичної інфраструктури, використання специфічного сленгу). Це дозволить спецслужбам ідентифікувати ворожих агентів та блокувати їхню активність на етапі первинного контакту з потенційною жертвою, до моменту скоєння злочину.²⁷
• Детекція штучних кластерів та ботоферм: Системи моніторингу повинні автоматично фіксувати аномалії поширення інформації – наприклад, раптову появу тисяч однотипних, агресивних коментарів під регіональною новиною про ТЦК від новостворених або раніше неактивних акаунтів.⁶ Виявивши штучну накачку ненависті, держава має застосовувати контрзаходи для деконструкції цих інформаційних бульбашок.
• Проактивна протидія “гіпертрофованій реальності”: Державна комунікація має працювати на випередження. Замість замовчування реальних проблем (корупційні скандали, жорсткі дії ТЦК), держава повинна визнавати їх, оперативно розслідувати і комунікувати результати швидше, ніж ворог встигне масштабувати ці інциденти до рівня “системного краху країни”. Подолання інформаційного вакууму є найкращим щепленням від ІПСО.

Сценарій 2: Еволюційне заміщення та розвиток суверенних екосистем

У довгостроковій перспективі Україна повинна позбутися залежності від платформ, чия архітектура та юрисдикція не гарантують безпеки даних її громадян. Цей процес має бути еволюційним.

• Національний захищений месенджер: Необхідна підтримка розробки суверенних комунікаційних систем. Логічним кроком є ініціатива українських розробників щодо створення захищеного сервісу комунікацій, інтегрованого у застосунок “Дія”.⁴⁰ “Дія” вже має колосальний рівень довіри суспільства (понад 9 мільйонів активних користувачів) та довела свою стійкість до хакерських атак, забезпечуючи надання життєво важливих сервісів та виплат під час війни.⁴¹ Інтеграція месенджера в “Дію” дозволить перевести критичні комунікації держслужбовців, військових та соціальні контакти громадян у гарантовано захищений периметр.
• Підтримка альтернатив для особливих умов: Для громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), використання Telegram є об’єктивно небезпечним через ризик перехоплення даних ФСБ. Держава повинна активно стимулювати перехід цієї категорії населення на альтернативні, децентралізовані месенджери з високим рівнем шифрування (Signal, Threema, Zangi), які здатні працювати в умовах слабкого інтернет-з’єднання та мають функції екстреного і безповоротного видалення даних у разі фізичного затримання або обшуку.⁴³

Висновки

Аналіз цифрових слідів у Telegram безапеляційно доводить, що Російська Федерація перетворила цей месенджер на інструмент ведення тотальної когнітивної війни проти України. Використовуючи методи цифрової соціології та обробки великих даних, ворог постійно сканує українське суспільство, знаходячи найбільш болючі лінії розлому – об’єктивну втому від мобілізації та гостре неприйняття корупції. На базі цих вразливостей за допомогою ботоферм і сіток каналів створюється гіпертрофована реальність: поодинокі проблеми масштабуються, а контекст викривлюється так, щоб переконати українців у тому, що їхнім головним ворогом є власна держава.

Цей інформаційний тиск має чітку мету: створення закритих, радикалізованих кластерів невдоволення. Як підтверджує аналіз оперативних даних, саме в цих чатах та групах ворожі спецслужби знаходять людський ресурс для реального терору. Граючи на фінансовій нестабільності та обіцяючи “швидкі гроші”, вони вербують підлітків та людей у скруті для підпалів техніки ЗСУ та організації терактів (як у випадку з вибухом у Львові).

Водночас, проста заборона Telegram в Україні є шляхом у політичну та економічну прірву. Платформа стала несучим каркасом для інформаційного обміну, роботи волонтерів, збору донатів на армію та функціонування малого бізнесу. Її відключення завдасть непоправного удару по стійкості тилу, а також перемістить усю радикалізацію та вербування в “тінь” VPN та Darknet, де спецслужби втратять будь-який інструментарій для моніторингу загроз.

Єдиним життєздатним і правильним сценарієм гарантування національної безпеки є зміна парадигми: від пасивного захисту та ідей про заборону – до проактивного технологічного домінування. Україна має розгорнути найсучасніші ШІ-системи для безперервного аудиту цифрового простору, миттєвого купірування вербувальних мереж та превентивного розвінчування ІПСО. Паралельно з цим держава повинна інвестувати у створення безпечних суверенних альтернатив (таких як месенджер на базі “Дії”), поступово переміщуючи критичні комунікації суспільства у контрольований та безпечний простір. Тільки так можна захистити ядро українського суспільства від розколу та зберегти стійкість нації в умовах тривалої екзистенційної війни.

---

У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

---

Інститут “Кронос” веде власну розробку системи моніторингу Телеграм-простору.

Система активна.

З питань взаємодії ви можете зв’язатися з нами електронною поштою: KSDSI@PROTONMAIL.COM

---

Джерела

1. Digital occupation: Pro-Russian bot networks target Ukraine’s occupied territories on Telegram – Atlantic Council,   https://www.atlanticcouncil.org/in-depth-research-reports/report/report-russian-bot-networks-occupied-ukraine/
2. Facebook, Telegram, and the Ongoing Struggle Against Online Hate Speech,   https://carnegieendowment.org/russia-eurasia/research/2023/09/facebook-telegram-and-the-ongoing-struggle-against-online-hate-speech
3. Misinformation and professional news on largely unmoderated platforms: the case of telegram | The Alan Turing Institute,   https://www.turing.ac.uk/news/publications/misinformation-and-professional-news-largely-unmoderated-platforms-case-telegram
4. Foreign Intelligence Can See Russian Military’s Telegram Correspondence, Minister Claims – The Moscow Times,   https://www.themoscowtimes.com/2026/02/18/foreign-intelligence-can-access-russian-militarys-telegram-correspondence-official-claims-a91987
5. Telegram Monitoring for Cybersecurity – Flare,   https://flare.io/glossary/telegram-monitoring-for-cybersecurity
6. SCAN_RESULT_UA_2026-02-24_07-44.docx
7. Russia’s War in Ukraine: Russia’s Attempts to Undermine Mobilisation – International Centre for Defence and Security,   https://icds.ee/en/russias-attempts-to-undermine-mobilisation/
8. Moscow Pursues Telegram Founder Pavel Durov in High-Stakes Criminal Probe: Report,   https://www.financemagnates.com/fintech/moscow-targets-telegram-founder-pavel-durov-in-high-stakes-criminal-probe-report/
9. RAW_DATA_DNR_2026-02-24_16-26.docx
10. The Advantages of Online Survey Research vs Traditional Surveys – Pollfish,   https://www.pollfish.com/resources/blog/market-research/online-surveys-vs-traditional-surveys/
11. Advantages and disadvantages of using surveys for research – Snap Surveys,   https://www.snapsurveys.com/blog/survey-advantages-disadvantages/
12. Sociology between big data and research frontiers, a challenge for educational policies and skills – PMC,   https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8897736/
13. Digital Social Research: Topics and Methods – Italian Sociological Review,   https://italiansociologicalreview.com/ojs/index.php/ISR/article/download/573/420/981
14. The Role of Real‐Time Engagement in Shaping Social Media Check‐In Behavior: Moderating Effects of Trust and Peer Influence – PMC,   https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12451025/
15. Leveraging Big Data in Sociological Research: Opportunities and Challenges – Tyler Horan,   https://www.tylerhoran.org/posts/14
16. SCAN_RESULT_RU_2026-02-24_07-44.docx
17. SCAN_RESULT_KR_2026-02-24_07-59.docx
18. RAW_DATA_UZ_2026-02-24_16-53.docx
19. How Russian special information operations try to undermine mobilisation in Ukraine,   https://euvsdisinfo.eu/how-russian-special-information-operations-try-to-undermine-mobilisation-in-ukraine/
20. In Ukraine, What Happens to Civilian Rights When Mobilisation Has No Clear Limits?,   https://www.fairplanet.org/story/in-ukraine-what-happens-to-civilian-rights-when-mobilisation-has-no-clear-limits/
21. Army at a crossroads: the mobilisation and organisational crisis of the Defence Forces of Ukraine | OSW Centre for Eastern Studies,   https://www.osw.waw.pl/en/publikacje/osw-commentary/2025-03-14/army-a-crossroads-mobilisation-and-organisational-crisis
22. How Russian special information operations try to undermine mobilization in Ukraine,   https://uatv.ua/en/how-russian-special-information-operations-try-to-undermine-mobilization-in-ukraine/
23. Corruption is in the focus of Kremlin’s information operations against Ukraine: results of a research of disinformation narratives,   https://nazk.gov.ua/en/en/corruption-is-in-the-focus-of-kremlin-s-information-operations-against-ukraine-results-of-a-study-of-disinformation-narratives/
24. ‘Not an easy process’: How is Ukraine, and Zelenskyy, tackling corruption? – Al Jazeera,   https://www.aljazeera.com/news/2026/1/27/1865
25. How corruption threatens war effort in Ukraine, and what is the remedy? – Chatham House,   https://www.chathamhouse.org/events/all/research-event/how-corruption-threatens-war-effort-ukraine-and-what-remedy
26. Medvedchuk’s political consultants helped lead anti-NABU campaign, Texty.org.ua finds,   https://english.nv.ua/nation/24-telegram-channels-ran-anti-nabu-campaign-in-sync-with-zelenskyy-s-team-texty-org-ua-reports-50533525.html
27. RAW_DATA_LNR_2026-02-24_16-26.docx
28. Дослідження від агенції t:me та Telemetrio про Telegram в Україні у 2025 році – Marketer,   https://marketer.ua/ua/research-from-t-me-and-telemetrio-on-telegram-in-ukraine-in-2025-insights-and-analytics/
29. Who Trusts Telegram in Wartime Ukraine? – OII – University of Oxford,   https://www.oii.ox.ac.uk/news-events/who-trusts-telegram-in-wartime-ukraine/
30. Full article: Ukrainian Intelligence’s Use of Telegram in Wartime – Taylor & Francis,   https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/08850607.2025.2522222
31. Ukrainians Increasingly Rely on Telegram Channels for News and Information During Wartime – Internews,   https://internews.org/ukrainians-increasingly-rely-on-telegram-channels-for-news-and-information-during-wartime/
32. 2,5 млрд грн витрачено на рекламу в Telegram в Україні за 8 місяців 2024 року: аналітика ринку та нові можливості для бізнесу – Marketer,   https://marketer.ua/ua/uah-2-5-billion-spent-on-advertising-on-telegram-in-ukraine-in-8-months-of-2024/
33. Telegram Statistics 2026: Growth Secrets Revealed – SQ Magazine,   https://sqmagazine.co.uk/telegram-statistics/
34. Telegram generates revenue exceeding $1 bln in 2024, turns profit for first time – founder Durov – Interfax,   https://interfax.com/newsroom/top-stories/108776/
35. ‘Progressive membership’: Ukraine’s economic resilience shows future for EU business tie-ups – The Guardian,   https://www.theguardian.com/world/2026/feb/23/ukraine-economic-resilience-eu-business-tie-ups
36. Putin’s Internet Crackdown Is Rooted in Weakness and a Need to Demand Greater War Sacrifices,   https://understandingwar.org/research/cognitive-warfare/putins-internet-crackdown-is-rooted-in-weakness-and-a-need-to-demand-greater-war-sacrifices/
37. Russia: “Slowing down” of Telegram messaging app another blow for freedom of expression,   https://www.amnesty.org/en/latest/news/2026/02/russia-slowing-down-of-telegram-messaging-app-another-blow-for-freedom-of-expression/
38. The Kremlin spent years building a messenger to replace Telegram. Now it is reportedly telling soldiers the substitute is too insecure to use at the front.,   https://meduza.io/en/feature/2026/02/23/the-kremlin-spent-years-building-a-messenger-to-replace-telegram-now-it-s-reportedly-telling-soldiers-the-substitute-is-too-insecure-to-use-at-the-front
39. Russia Targets Telegram With Fines | China to Use Ai to Fight Corruption in Tender | WION Newsroom – YouTube,   https://www.youtube.com/watch?v=8evjFyxVRA4
40. Ukrainian developers offer alternative to messengers – Букви,   https://bukvy.org/en/ukrainian-developers-offer-alternative-to-messengers/
41. Ukraine’s Diia: A Digital Lifeline in Times of Crisis | Blog – CGAP,   https://www.cgap.org/blog/ukraines-diia-digital-lifeline-in-times-of-crisis
42. Fake Diia applications plague Ukraine amid mounting COVID-19 death toll, infections – Kyiv Post,   https://www.kyivpost.com/post/7769
43. Якщо Telegram заблокують: Zangi називають можливою альтернативою зв’язку з окупації – 23 лютого 2026 :: Новости Донбасса – Новини Донбасу,   https://novosti.dn.ua/news/416127-zangi-alternatyva-dlya-meshkantsiv-v-okupatsiyi
44. Найбезпечніші месенджери 2026: Signal, Threema, WhatsApp | Хакер, що біжить,   https://styran.com/how-to-choose-secure-messenger/
45. Якщо Telegram заблокують — Zangi може стати альтернативним месенджером для зв’язку з ТОТ – 0629.,   https://www.0629.com.ua/news/4071537/akso-telegram-zablokuut-zangi-moze-stati-alternativnim-mesendzerom-dla-zvazku-z-tot