Суспільна та аналітична увага часто фокусується на кінцевих засобах ураження — крилатих і балістичних ракетах, винищувальних авіакомплексах чи ударних гелікоптерах, поза фокусом залишається їхнє «серце» — силові установки (двигуни).
Без стабільного виробництва та модернізації двигунів функціонування російської воєнної машини є фізично неможливим.
Проте тривала війна високої інтенсивності виявила глибокі системні проблеми у російському двигунобудуванні. Незважаючи на десятиліття пропаганди про «повне імпортозаміщення», цей сектор залишається однією з найбільш уразливих ланок російського ВПК.
Глибокий OSINT-аналіз відкритих джерел, супутникових знімків та баз даних ланцюгів постачання дозволяє детально реконструювати топографію виробництва військових двигунів у РФ, визначити їхнє призначення та викрити тотальну залежність від іноземних технологій, верстатного парку та хімічних компонентів.
Структура виробництва двигунів ВПК РФ
Виробництво двигунів військового призначення в Росії консолідоване під егідою державного конгломерату «Ростех», переважно через його дочірню структуру — «Об’єднану двигунобудівну корпорацію» (ОДК) [1]. Виробничий потенціал розподілений між кількома спеціалізованими кластерами.
Твердопаливні ракетні двигуни (РДТТ)
Виробництво твердого ракетного палива та двигунів для балістичних ракет є найбільш критичним та закритим сегментом російського оборонно-промислового комплексу. Ці двигуни є основою для оперативно-тактичних комплексів «Іскандер-М», реактивних систем залпового вогню «Торнадо-С», зенітно-ракетних комплексів С-300 та С-400, а також стратегічних ядерних сил (МБР «Тополь-М», «Ярс», БРПЛ «Булава») [2].
Аналіз супутникових знімків, проведений експертами Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), зафіксував масштабне розширення та модернізацію інфраструктури на п’яти ключових об’єктах, де виробляють твердопаливні ракетні двигуни та суміші [3]:
1. АТ «ФЦДТ «Союз» (Дзержинський, Московська область): Головне підприємство РФ у сфері розробки та виготовлення твердого ракетного палива та зарядів. У кінці 2024 року підприємство було реорганізоване в акціонерне товариство для оптимізації управління активами під безпосереднім кураторством Юрія Мілєхіна [21]. Тут формуються хімічні рецептури для більшості російських ракетних систем.
2. АТ «Пермський пороховий завод» та АТ «НДІ полімерних матеріалів» (Перм): Один із найбільших центрів виробництва зарядів для ракетних двигунів. У першій половині 2026 року в межах «Ростеху» ініційовано процес об’єднання заводу та НДІ в єдине науково-виробниче об’єднання (НПО) з метою подолання бюрократичних перешкод та прискорення випуску продукції [3]. Завод безпосередньо задіяний у створенні твердопаливних елементів для ракет комплексів «Сармат» та «Іскандер» [1].
3. ФНПЦ «Алтай» та АТ «Бійський олеумний завод» (Бійськ, Алтайський край): Федеральний науково-виробничий центр «Алтай» спеціалізується на розробці високоенергетичних ракетних палив. Суміжний Бійський олеумний завод у 2025–2026 роках отримав понад 15 млрд рублів інвестицій для масштабної реконструкції та запуску нових технологічних ліній з виробництва вибухових речовин та порохів (октогену, гексогену тощо) [7].
4. ФКП «Комбінат «Каменський» (Каменськ-Шахтинський, Ростовська область): Виробник композиційного твердого палива та зарядів. Навесні 2026 року підприємство опинилося в центрі скандалу — порушено кримінальну справу проти топ-менеджменту за перевищення повноважень та зрив державного оборонного замовлення, що вказує на внутрішню кризу та неспроможність виконати плани постачання у встановлені терміни [12].
5. ФДУП «Морозівський завод» (селище ім. Морозова, Ленінградська область): Виробництво твердого палива та зарядів для систем ППО великої дальності та тактичної авіації [1].
Малогабаритні турбореактивні двигуни для крилатих ракет
Для забезпечення щоденного терору проти української цивільної інфраструктури РФ критично потребує двигунів для крилатих ракет типу 3М14 «Калібр» та Х-101.
- ПАТ «ОДК-Сатурн» (Рибінськ, Ярославська область): Є ключовим виробником двигунів серії ТРДД-50 (ТРДД-50А/АТ для Х-101 та ТРДД-50Б/Виріб 37-01 для морських «Калібрів») [4][8]. Після втрати доступу до українських двигунів Р95-300 (які вироблялися в Запоріжжі на «Мотор Січ») РФ була змушена форсувати виробництво власної копії ТРДД-50 [5]. Виробничі потужності «ОДК-Сатурн» є головним обмежувальним фактором у швидкості відновлення російських запасів крилатих ракет [17].
- Омське моторибудівне конструкторське бюро (ОМКБ, Омськ): Виконує роль дублюючого виробничого майданчика та центру сервісного обслуговування малогабаритних двигунів для крилатих ракет та перспективних важких БПЛА (на кшталт С-71 «Монохром») [6][10].
Авіаційне та гелікоптерне двигунобудування
Повітряне домінування та підтримка наземних військ безпосередньо залежать від постачання двигунів для фронтової, стратегічної та армійської авіації.
- ПАТ «ОДК-УМПО» (Уфа, Башкортостан): Найбільший актив ОДК. Виробляє двигуни сімейства АЛ-31Ф/ФП та АЛ-41Ф1/Ф1С (Виріб 117/117С), які встановлюються на винищувачі Су-30, Су-35С та новітні Су-57 [6]. Також завод виготовляє складні вузли для гелікоптерних двигунів.
- АТ «ОДК-Клімов» (Санкт-Петербург): Монопольний виробник турбовальних двигунів сімейства ВК-2500 та ТВ3-117, які використовуються на ударних гелікоптерах Ка-52 «Алігатор», Мі-28Н «Нічний мисливець» та транспортно-десантних Мі-8/Мі-17 [3][6]. Стабільність роботи цього підприємства є запорукою компенсації величезних втрат російської вертолітної авіації на фронті.
- ПАТ «ОДК-Кузнецов» (Самара): Спеціалізується на двигунах для стратегічної авіації. Виробляє унікальні тривальні двигуни НК-32-02 для стратегічних ракетоносців Ту-160М, здійснює ремонт та обслуговування двигунів НК-25 (для дальніх бомбардувальників Ту-22М3) та турбогвинтових НК-12 (для Ту-95МС) [3][4].
- АТ «ОДК-Пермські мотори» / АТ «ОДК-Авіадвигун» (Перм): Випускає двигуни ПС-90А-76 для військово-транспортних літаків Іл-76МД-90А та літаків-заправників Іл-78М-90А, які є логістичною основою повітряно-десантних військ РФ [3].
Основні типи військових двигунів РФ, виробники та сфера застосування
| Клас / Тип двигуна | Модель / Серія | Підприємство-виробник | Географічна локація | Застосування (Озброєння / Техніка) |
|---|---|---|---|---|
| РДТТ (Твердопаливні ракетні) | Сумішеві заряди та корпуси моторів | АТ «ФЦДТ «Союз», АТ «Пермський пороховий завод», ФНПЦ «Алтай», ФКП «Комбінат «Каменський», ФДУП «Морозівський завод» | Дзержинський (Московська обл.), Перм, Бійськ (Алтай), Каменськ-Шахтинський (Ростовська обл.), селище ім. Морозова (Ленінградська обл.) | ОТРК «Іскандер-М» (9М723), ЗРК С-300 / С-400, РСЗВ «Торнадо-С», МБР «Ярс», БРПЛ «Булава», БРСД «Орєшнік» |
| ТРДД (Турбореактивні малі) | ТРДД-50А / АТ / Б (Виріб 37-01) | ПАТ «ОДК-Сатурн», Омське моторибудівне конструкторське бюро (ОМКБ) | Рибінськ (Ярославська обл.), Омськ | Крилаті ракети Х-101, 3М14 «Калібр», БПЛА С-71 «Монохром» |
| ТРДФ (Турбореактивні авіаційні) | АЛ-31Ф / ФП, АЛ-41Ф1 / Ф1С (Виріб 117 / 117С) | ПАТ «ОДК-УМПО» | Уфа (Башкортостан) | Фронтові винищувачі Су-27, Су-30СМ, Су-35С, Су-57 |
| ТВдД (Турбовальні гелікоптерні) | ВК-2500, ВК-2500П/ПС, ТВ3-117 | АТ «ОДК-Клімов» | Санкт-Петербург | Ударні гелікоптери Ка-52, Мі-28, Мі-35, багатоцільові Мі-8/Мі-17 |
| ТРД (Важкі авіаційні) | НК-32-02, НК-25, НК-12 | ПАТ «ОДК-Кузнецов» | Самара | Стратегічні ракетоносці Ту-160М, Ту-22М3, Ту-95МС |
| ТРДД (Транспортна авіація) | ПС-90А-76 | АТ «ОДК-Пермські мотори» | Перм | Військово-транспортні літаки Іл-76МД-90А, літаки-заправники Іл-78М-90А |
Масштаби технологічної залежності від іноземної компонентної бази
Міф про повну автономність російського військового двигунобудування спростовується детальним аналізом фізичної архітектури цих систем. Сучасний військовий двигун — це не лише точне литво та обробка металу, а й складна керуюча електроніка, прецизійні підшипники та спеціалізоване обладнання для виробництва. У кожній із цих сфер Росія критично залежить від імпорту із західних та азійських країн.
Системи цифрового керування двигуном (FADEC / САРД)
Сучасні авіаційні та ракетні двигуни регулюються електронними системами автоматичного управління типу FADEC (Full Authority Digital Engine Control; у російській термінології — САРД). Ці системи відповідають за подачу палива, кут встановлення лопаток компресора, температурні режими та діагностику в режимі реального часу.
Аналіз збитих російських крилатих ракет та зразків авіаційної техніки викриває тотальну присутність західних мікросхем у блоках FADEC:
- Аналого-цифрові перетворювачі та сигнальні процесори: Виявлено чипи виробництва Analog Devices та Texas Instruments (США) [12][17]. Вони оцифровують сигнали з датчиків температури вихідних газів та тиску в камері згоряння. Без них блок FADEC фізично не здатний отримувати зворотний зв’язок від двигуна.
- Мікроконтролери та оперативна пам’ять: Для обробки алгоритмів управління використовуються чипи від STMicroelectronics (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), Infineon Technologies (Німеччина) та Cypress Semiconductor (США) [16]. Російська промисловість не виготовляє мікросхем відповідного класу надійності та швидкодії.
Промисловий верстатний парк
Виготовлення лопаток компресорів і турбін авіадвигунів та сопел ракетних двигунів вимагає обробки металу з точністю до мікронів. Будь-яке відхилення веде до дисбалансу турбіни та руйнування двигуна під час роботи на високих обертах (до десятків тисяч на хвилину).
Російські заводи ОДК (у Рибінську, Уфі, Санкт-Петербурзі, Пермі та Самарі) оснащені переважно імпортними високоточними 5-координатними верстатами з числовим програмним керуванням (ЧПК) [8]:
- DMG Mori (Німеччина-Японія): Їхні обробні центри є базою для виготовлення найбільш складних деталей турбін на заводах ОДК.
- Yamazaki Mazak (Японія) та Hermle (Німеччина): Забезпечують фінішне фрезерування та шліфування деталей валів двигунів та дисків турбін.
- DN Solutions (Doosan, Південна Корея): Масово використовуються для обробки корпусних деталей.
- Системи управління (ЧПК): Переважна більшість верстатів на російських оборонних заводах функціонує під управлінням систем Siemens Sinumerik (Німеччина) або Fanuc (Японія) [8]. Обхід санкцій для постачання запчастин (лінійних напрямних, шпинделів, оптичних лінійок) та оновлення програмного забезпечення є критичною умовою для виживання російського двигунобудування.
Спеціалізовані підшипники
Авіаційні турбіни працюють в екстремальних умовах високих температур та колосальних механічних навантажень. Російські високошвидкісні підшипники кочення для авіадвигунів мають низький ресурс і високий відсоток браку.
- Для критичних вузлів РФ продовжує закуповувати висококласні підшипники західних брендів — SKF (Швеція), Schaeffler/FAG (Німеччина) та NSK (Японія) [9]. Постачання маскуються під цивільний імпорт для залізничного чи загальнопромислового транспорту і йдуть через мережу фірм-посередників у
Ключові іноземні компоненти та обладнання у виробництві двигунів РФ
| Категорія | Найменування компонента / Обладнання | Виробник | Країна походження | Роль у виробництві / Роботі двигуна |
|---|---|---|---|---|
| Електроніка FADEC | Аналого-цифрові перетворювачі (ADC) | Analog Devices | США | Оцифрування показників температурних датчиків турбіни |
| Електроніка FADEC | Сигнальні процесори (DSP) | Texas Instruments | США | Розрахунок паливних сумішей та кроку лопаток в реальному часі |
| Електроніка FADEC | Мікроконтролери керування | STMicroelectronics, NXP | Швейцарія, Нідерланди | Управління виконавчими механізмами паливної системи |
| Обладнання (ЧПК) | 5-координатні фрезерні центри | DMG Mori, Hermle | Німеччина, Японія | Прецизійна обробка лопаток турбіни та компресора |
| Обладнання (ЧПК) | Токарно-фрезерні обробні центри | Yamazaki Mazak | Японія | Виготовлення валів двигунів та дисків компресорів |
| Контролери верстатів | Системи ЧПК та програмне забезпечення | Siemens, Fanuc | Німеччина, Японія | Автоматизоване керування прецизійними процесами верстатів |
| Матеріали / Вузли | Високошвидкісні жаростійкі підшипники | SKF, Schaeffler (FAG), NSK | Швеція, Німеччина, Японія | Забезпечення обертання роторів високого та низького тиску |
Оперативний стан та аналіз подій останніх 3 місяців (березень – червень 2026 року)
Аналіз динаміки розвитку промислових потужностей та інцидентів у російському двигунобудівному секторі за останні три місяці свідчить про спроби РФ перейти на мобілізаційні рейки, що супроводжується внутрішнім спротивом та кризовими явищами.
Злиття активів та реорганізація виробництва під тиском дефіциту
У першій половині 2026 року держкорпорація «Ростех» активізувала процеси консолідації активів у Пермському краї. Було оголошено про підготовку до об’єднання АТ «Пермський пороховий завод» та АТ «НДІ полімерних матеріалів» в єдиний науково-виробничий кластер [3]. Цей крок зумовлений гострим дефіцитом кваліфікованих кадрів та розривами в комунікації між розробниками паливних складів та безпосередніми виробниками ракетних двигунів. Об’єднання покликане скоротити логістичний ланцюжок і збільшити обсяги виробництва зарядів для ракет «Іскандер-М» та систем ППО на 15–20% до кінця року.
Кадровий голод та соціальне маневрування
Спроби різко наростити випуск двигунів наштовхнулися на фізичну відсутність кваліфікованої робочої сили (інженерів-технологів, операторів верстатів ЧПК, хіміків).
- На Бійському олеумному заводі (Алтайський край) у першій половині 2026 року зафіксовано критичний брак кадрів на фоні виділення 15 млрд рублів на розширення виробництва вибухівки [7][8]. Для утримання працівників підприємство було змушене різко підвищувати оклади та впроваджувати додаткові пільги.
- У Пермі проект будівництва житла для працівників «Пермського порохового заводу» у червні 2026 року отримав статус «пріоритетного» [3][4]. Влада змушена терміново зводити понад 10 тисяч квадратних метрів житлової площі, намагаючись залучити молодих спеціалістів із інших регіонів РФ для роботи в три зміни на військовому виробництві.
Кримінальні справи та саботаж
Напруга всередині російського ВПК призводить до управлінських збоїв. У березні 2026 року в Ростовській області порушено кримінальну справу проти одного з керівників ФКП «Комбінат «Каменський» [12]. Обвинувачення стосується зловживання повноваженнями при виконанні державного оборонного замовлення на виробництво сумішей для ракетного палива. Це свідчить про те, що плани Кремля з нарощування темпів випуску ракетних двигунів систематично зриваються через корупцію, технологічний брак та нереалістичні вимоги військового керівництва.
Загроза ударів далекобійних БПЛА та заходи безпеки
Протягом весни та першого місяця літа 2026 року українська кампанія з використання далекобійних ударних БПЛА змусила російське керівництво переглянути систему ППО глибокого тилу.
- Хоча прямих успішних влучань у цехи «ОДК-Клімов» чи «ОДК-Сатурн» зафіксовано не було, на підприємствах у Пермі та Ярославській області протягом останніх трьох місяців неодноразово проводилися екстрені евакуації персоналу через загрозу повітряних ударів [5].
- Постійні тривоги та зупинки конвеєрів призводять до зриву графіків прецизійної обробки металів, оскільки раптова зупинка верстата ЧПК під час фрезерування лопатки турбіни перетворює дорогу деталь на металобрухт.
Вогневий вплив Сил оборони України на підприємства двигунобудування
З метою підірвати наступальний та ракетний потенціал агресора, Сили оборони України здійснюють систематичний вогневий вплив на підприємства російського ВПК за допомогою далекобійних ударних БПЛА. Аналіз успішних операцій та географічного розташування об’єктів дозволяє виокремити дві категорії підприємств двигунобудування.
Об’єкти, що вже зазнали вогневого ураження
- ФКП «Комбінат «Каменський» (Каменськ-Шахтинський, Ростовська область): Розташований відносно близько до лінії фронту (близько 150 км), цей виробник ракетного палива регулярно стає ціллю. Найбільш результативні атаки зафіксовано в листопаді 2023 та квітні 2024 років, коли в результаті ударів БПЛА було пошкоджено адміністративні та технологічні корпуси [11][12].
- АТ «Завод імені Я.М. Свердлова» (Дзержинськ, Нижньогородська область): Цей гігант із виробництва вибухівки та спорядження бойових частин ракет, що тісно інтегрований у ланцюжки ФЦДТ «Союз», неодноразово зазнавав успішних атак українських дронів. Останні значні удари з пожежами та руйнуваннями цехів фіксувалися у жовтні 2024 та квітні 2026 років [18][21].
- АТ «Пермський пороховий завод» (Перм): Підприємство зазнавало вибухів внаслідок диверсій у 2022 році, а в січні 2026 року в результаті нальоту дронів було пошкоджено енергетичну інфраструктуру в районі Закамськ, що призвело до аварійного відключення живлення військових цехів заводу [7][9].
Об’єкти, що наразі залишаються поза вогневим впливом (перспективні цілі)
- ФНПЦ «Алтай» та АТ «Бійський олеумний завод» (Бійськ, Алтайський край): Знаходяться на відстані понад 3000 км від кордону з Україною. Через таку віддаленість вони є недосяжними для більшості типів українських ударних БПЛА. Це дозволяє РФ безпечно проводити там модернізацію та розширювати лінії октогену й гексогену [7]. Об’єкт потребує розробки наддалекобійних засобів ураження або задіяння внутрішніх диверсійних груп.
- ПАТ «ОДК-УМПО» (Уфа, Башкортостан): Розташований на відстані близько 1400 км. Незважаючи на те, що ЗСУ вже демонстрували здатність діставати цілей у цьому регіоні (удар по НПЗ у Салаваті в травні 2024 р.), виробничі потужності УМПО (де збирають двигуни АЛ-31/АЛ-41 для літаків Су) наразі не зазнали прямих вогневих атак завдяки щільному ешелонуванню ППО Башкортостану.
- ПАТ «ОДК-Сатурн» (Рибінськ, Ярославська область): Відстань близько 700 км. Підприємство є ключовим виробником двигунів ТРДД-50 для ракет Х-101 та «Калібр». Хоча Ярославська область регулярно зазнає ударів БПЛА (переважно по нафтопереробному заводу «ЯНОС»), цехи складання двигунів у Рибінську наразі уникали прямих руйнувань, хоча виробничий процес часто паралізується евакуаціями [5].
- АТ «ОДК-Клімов» (Санкт-Петербург): Відстань близько 850 км. Виробництво двигунів ВК-2500 для вертольотів Ка-52 знаходиться під захистом потужної системи ППО Ленінградської області. Прямих успішних ударів по території заводу поки не зафіксовано.
- ПАТ «ОДК-Кузнецов» (Самара): Відстань близько 1000 км. Виробник двигунів НК-32 для стратегічної авіації поки що залишається неураженим, хоча інші промислові об’єкти Самарської області (зокрема Сизранський та Куйбишевський НПЗ) неодноразово зазнавали успішних ударів.
Висновки та рекомендації для санкційної політики
Проведений OSINT-аналіз демонструє, що російське військове двигунобудування є висококонцентрованим державним сектором, критично вразливим до системного зовнішнього тиску. Жоден тип двигуна — від малогабаритного ТРДД-50 для крилатих ракет до потужних РДТТ стратегічного призначення — не може бути виготовлений Росією в ізоляції.
Для послаблення спроможності РФ вести агресивну війну міжнародна спільнота має сфокусувати санкційний інструментарій на таких напрямках:
1. Блокування постачання прецизійних підшипників: Необхідно запровадити жорсткий моніторинг кінцевого використання підшипників SKF, FAG, NSK, що імпортуються Туреччиною, Китаєм, Казахстаном та ОАЕ. Будь-які аномальні сплески імпорту в ці країни мають каратися вторинними санкціями.
2. Перекриття каналів постачання ЧПК та запчастин: Верстати DMG Mori, Mazak та Hermle на російських заводах потребують оригінальних комплектуючих та мастил. Санкції мають бути спрямовані на компанії-посередники, що постачають змінні інструменти, датчики позиціонування та кабельні збірки.
3. Обмеження експорту прекурсорів ракетного палива: Бійський олеумний завод та Комбінат «Каменський» залежать від постачання специфічної хімічної сировини (каталізаторів, спеціальних полімерів, добавок для стабілізації горіння). Більшість цієї сировини постачається з Китаю та Індії під виглядом цивільної хімії.
4. Контроль за мікроелектронікою для FADEC: Аналог-девайси, процесори Texas Instruments та мікроконтролери STMicroelectronics мають підпадати під повне ембарго з автоматичним відстеженням кожної партії за серійними номерами.
Ігор Акімов Соціальний інженер,
Інститут соціальної динаміки та безпеки KRONOS
У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.
Джерела та посилання:
1. «ОДК» — Російське двигунобудування: офіційний реєстр Rostec (2026).
2. IISS Military Balance (2025/2026) — Missile & Propulsion Systems.
3. Fabian Hinz, «Russia is expanding its solid-propellant motor-production facilities», IISS Military Balance+ (November 2024).
4. Супутникові знімки Maxar Technologies (липень–жовтень 2024, аналіз 2025/2026).
5. Медиа-мониторинг РФ: «Эвакуация промышленных предприятий Урала и Поволжья» (березень–червень 2026).
6. Державний реєстр НАЗК України — База імпортних компонентів у російській зброї (2025/2026).
7. Матеріали державних закупівель РФ: Модернізація АТ «Бійський олеумний завод» (2025/2026).
8. Звіт StateWatch: «Залежність російського ВПК від імпортних верстатів DMG Mori та Mazak» (2025).
9. OSINT-дослідження Lex Talionis / Varta щодо ланцюгів постачання підшипників для ВПК РФ (2026).
10. Технічний огляд ракети Х-101 та двигунів серії ТРДД-50, Defence Express (2025).
11. Звіти КНДІСЕ про дослідження залишків російського озброєння (2024–2026).
12. Судовий реєстр РФ: Справа щодо зловживання повноваженнями при виконанні ДОЗ на ФКП «Комбінат «Каменський» (березень 2026).
13. Програма модернізації Пермського порохового заводу та АО «НИИПМ» (червень 2026).
14. Звіти Reuters: «Розширення виробництва вибухівки на Бійському олеумному заводі» (2025/2026).
15. Дані РНБО України щодо санкційних цілей російського ВПК (2026).
16. База даних НАЗК «Війна і санкції» — ОДК та пов’язані особи.
17. Проект «Lex Talionis» — аналіз російських підприємств та їхніх співробітників.
18. Матеріали СБУ та ГУР щодо ударів БПЛА по заводу ім. Свердлова в Дзержинську.
19. OSINT-дослідження групи «Інформаційний спротив»: «Військові заводи Нижегородської області» (2026).
20. Звіти Міноборони РФ щодо перехоплення безпілотних літальних апаратів над промисловими об’єктами (2025/2026).
21. Аналітична довідка ГУР МО України: «Наслідки вогневого ураження підприємств ВПК РФ» (червень 2026).
22. Місцеві ЗМІ РФ: «Робота ППО у Подольську та атаки на КСПЗ» (2024–2026).
23. Звіти Ростехнагляду РФ щодо технологічних інцидентів на військових підприємствах.
24. Російська служба Радіо Свобода: «Націоналізація КСПЗ та стан патронної галузі» (2024).
25. Матеріали реорганізації ФГУП «ФЦДТ «Союз» в АТ «ФЦДТ «Союз» (2024/2026).
26. Аналіз КНЕ: «Економіка та логістика виробництва ракетного озброєння в РФ» (2026).
