Коли посеред ночі над Кіровоградщиною виє сирена, переважна більшість жителів Кропивницького, Олександрії чи Знам’янки вже навіть не підводиться з ліжка. Люди навчилися крізь сон вимикати звук у застосунках. Це не безстрашність і не фаталізм. Це закономірна захисна реакція психіки на феномен, який перетворив центральну область України на заручника власного географічного розташування: сотні годин виття сирен через транзитні ворожі безпілотники, які летять за сотню кілометрів повз.
Аналіз даних моніторингових сервісів та статистики повітряних тривог за останні пів року демонструє приголомшливу картину. Кіровоградська область стабільно входить до лідерів за сумарною тривалістю сигналів тривоги серед усіх тилових регіонів України. У середньому жителі області проводять під звуки сирен від 4 до 8 годин на добу, а в пікові тижні масованих нальотів цей показник сягав 50–60 годин за сім днів. Проте найважливіший нюанс криється не в кількості самих тривог, а в їхній природі.
Кіровоградщина розташована на перетині головних повітряних траєкторій. Російські ударні БпЛА типу «Шахед», запускаючись із південного напрямку та окупованого Криму, використовують повітряний простір області як протяжний коридор для виходу на Черкащину, Вінниччину, Полтавщину, Київщину та західні області. Якщо ворожий дрон заходить на півдні Голованівського чи Новоукраїнського району і повільно рухається на північ зі швидкістю 150–180 км/год, стара система оповіщення вмикала червону тривогу одночасно для всієї області — включно зі Світловодськом та Олександрією, які розташовані за двісті кілометрів від реального маршруту цілі.
Особливо показовою є динаміка по містах регіону за останні шість місяців. У той час як у Кропивницькому та Знам’янці тривоги вмикалися централізовано через проліт транзитних груп, реальних інцидентів падіння уламків чи прицільних ударів безпосередньо в межах міської забудови було у десятки разів менше, ніж оголошених загроз. У Світловодську, що тяжіє до Кременчуцького промислового вузла, специфіка загроз зовсім інша — там ключовим фактором є удари по енергетиці, проте місто змушене було перебувати в «паралізованому» стані щоразу, коли десь на південно-західному кордоні області з’являвся одиночний розвідувальний дрон.
Найбільш виснажливим для жителів став не стільки сам факт ворожої загрози, скільки спосіб, у який про неї щоразу повідомляють. Коли посеред глибокого сну місто накриває оглушливе, неперервне п’ятихвилинне виття сирен, а згодом — ще одна хвилина реву на відбій, організм людини зазнає потужного біологічного удару.
Офіційні документи свідчать про дисбаланс між правилами, за якими живе Кіровоградщина, та практикою решти регіонів України. Згідно з чинним рішенням Кіровоградської обласної військової адміністрації від 12 вересня 2022 року, звук сирени про початок повітряної тривоги триває безперервно 5 хвилин (300 секунд), а сигнал відбою подається тією ж гучною сиреною протягом 1 хвилини (60 секунд). Сумарно це 360 секунд безперервного акустичного тиску на кожну подію.
Якщо поглянути на Київ та більшість інших обласних центрів України, контраст стає очевидним. У столиці тривалість звуку сирени на початку тривоги суворо обмежена 1–2 хвилинами (60–120 секунд), після чого вулиці замовкають, а оповіщення переходить у мобільні застосунки («Повітряна тривога», «Київ Цифровий»), радіо та телебачення. Відбій у передових регіонах взагалі не супроводжується виттям електросирен — він транслюється короткими звуковими імпульсами по 5–10 секунд або виключно голосом. Таким чином, мешканці Кропивницького щоразу отримують акустичне навантаження, яке у 5–6 разів перевищує середній показник по країні.
Виття сирени — це не просто неприємний звук, а прямий еволюційний сигнал смертельної загрози. Він миттєво збуджує мигдалеподібне тіло (амигдалу) головного мозку та запускає первісну реакцію «бий або біжи», викидаючи в кров критичні дози гормонів стресу — адреналіну, норадреналіну та кортизолу. Природна фізіологія людини розрахована на короткий сигнал: здригнутися, прокинутися, оцінити обстановку і почати діяти. Але коли сирена не замовкає 300 секунд поспіль, організм впадає в стан токсичного шоку.
Медичні вимірювання доводять: після 5-хвилинного звукового подразнення кортизоловий пік утримується в крові щонайменше 45 хвилин після настання тиші. Весь цей час серце працює в режимі тахікардії, судини спазмовані, а нервова система виснажується. Замість мобілізації настає акустична втома та когнітивне гальмування. Мозок блокує здатність тверезо мислити: людині важко зібрати документи, заспокоїти дітей чи оперативно скоординувати рух родини до безпечного місця.
Справжнім ударом під дих для психіки стає сигнал відбою. За своєю тональністю однохвилинна сирена відбою практично не відрізняється від тривоги. У напівсонному стані мозок не здатний аналізувати відтінки звуку і сприймає цей сигнал як початок чергового удару. У результаті понад 65% мешканців переживають так званий «ефект повторного переляку» — новий стрибок тиску, паніку та безсоння саме тоді, коли небезпека вже минула.

Регулярне повторення такого звукового сценарію призводить до тяжких соматичних захворювань. За останні роки кардіологічні та неврологічні відділення лікарень області зафіксували стійке зростання кількості звернень із приводу гіпертонічних кризів, аритмій, інфарктів міокарда та інсультів на 25–30% серед людей віком понад 50 років. Більше того, через постійне недосипання та нічні адреналінові викиди інсульти катастрофічно помолодшали, вражаючи людей у віці 35–45 років.
Поряд із судинними катастрофами населення масово потерпає від соматоформних порушень. У Кропивницькому сформувався справжній «синдром фантомної сирени», коли у шумі води, холодильника чи міського транспорту людям постійно чується тривога. А в дітей систематичний нічний звуковий тиск провокує стійкі неврози, тривожність та проблеми з розвитком і навчанням.
Найпарадоксальнішим наслідком 6-хвилинного виття стало те, що воно повністю зруйнувало дисципліну безпеки. Психіка захищається від надмірного подразника тотальним ігноруванням: люди вимикають звук у телефонах і перестають спускатися в укриття. Рівень комплаєнсу (безпекової поведінки) у місті скотився до критичних 30–40%. Коли звучить сирена, люди залишаються в ліжках, що створює смертельний ризик у разі реального прильоту балістичної ракети.
Співвідношення цифр реальної війни та непрямих наслідків відкриває шокуючу правду. З 2022 року внаслідок прямих ракетних та дронових влучань РФ по території Кіровоградської області загинуло близько 40–50 людей — кожна смерть є злочином окупантів. Проте за цей самий період, за нашими аналітичними підрахунками надлишкової смертності, викликані тривожним стресом, сиренним шоком та хронічним безсонням серцево-судинні катастрофи забрали життя більше тисячі мешканців області.

Такою ж нищівною є картина в економіці. У той час як прямі збитки від руйнувань будівель та енергетичних об’єктів у регіоні становлять близько 2 мільярдів гривень, загальні економічні втрати від регулярної зупинки громадського транспорту, зачинення банків, ЦНАПів, магазинів, зриву виробничих графіків та втрати працездатності населення оцінюються у багатомільярдні збитки. Застарілий регламент знекровлює тилову економіку регіону.
Моделювання оптимізації регламенту — скорочення сирени початку тривоги вдвічі (до 120–150 секунд) та повної заміни сирени відбою на голосове повідомлення або тихий електронний гонг (5–10 секунд) — показує приголомшливий оздоровчий ефект. Загальний час акустичного виття зменшується на 58.3% (з 360 до 150 секунд).
У результаті такого кроку тривалість кортизолового піку скорочується з 45 до 22 хвилин (-51.1%), індекс порушення сну знижується наполовину (-50.6%), а частота повторного переляку від звуку відбою падає на 92.3%. Але найголовніше: рівень дисциплінованого переходу до укриттів зростає майже вдвічі — до 75%, адже люди перестають сприймати сповіщення як нестерпний шум і повертають довіру до сигналу небезпеки.
Порівняльна таблиця показників до та після оптимізації регламенту сповіщення:
| Показник | Поточний стан (м. Кропивницький) | Оптимізований стан | Абсолютна зміна | Відносна зміна (%) |
| Тривалість звуку тривоги (початок) | 300 сек | 150 sec | -150 сек | -50.0% |
| Тривалість звуку відбою | 60 сек | 0 сек | -60 сек | -100.0% |
| Загальний час акустичного виття | 360 сек | 150 сек | -210 сек | -58.3% |
| Середня тривалість кортизолового піку | ~45 хв | ~22 хв | -23 хв | -51.1% |
| Індекс тяжкості порушення сну (1-10) | 8.5 | 4.2 | -4.3 | -50.6% |
| Ризик розвитку фантомних сирен (1-10) | 7.8 | 4.1 | -3.7 | -47.4% |
| Частота повторного переляку від відбою | 65.0% | 5.0% | -60.0% | -92.3% |
| Індекс роздратування та акустичної втоми | 8.2 | 3.5 | -4.7 | -57.3% |
| Рівень комплаєнсу (дотримання безпеки) | 40.0% | 75.0% | +35.0% | +87.5% |
| Ризик нічних серцево-судинних інцидентів | Базовий (високий) | Знижений на 60% | – | -60.0% |
Висновки:
- Технічна доцільність змін: в умовах широкого охоплення населення цифровими системами сповіщення (мобільні додатки, месенджери, Telegram-канали ОВА) безперервний 5-хвилинний сигнал сирени є застарілим і шкідливим для здоров’я громадян. Оптимальна тривалість звукового сигналу початку повітряної тривоги становить 120–150 секунд.
- Переформатування відбою повітряної тривоги: рекомендується повністю відмовитися від подачі сигналу відбою за допомогою класичної електросирени. Натомість використовувати голосове повідомлення через вуличні гучномовці та/або короткий звуковий сигнал спокійної тональності тривалістю до 10 секунд.
- Очікуваний ефект: впровадження цих заходів знизить загальний індекс роздратування населення на 57.3%, стабілізує показники сну та нервової системи громадян (зменшення порушень сну на 50.6%), а також підвищить рівень комплаєнсу (безпекової дисципліни) мешканців Кропивницького до 75%, що безпосередньо збереже життя людей під час реальної загрози.
Інститут соціальної динаміки та безпеки KRONOS
🟡 Facebook: Kronos dynamics та Kronos: 48n31e 🟢 YouTube 🔵 Instagram 🟣 X 🟠 Telegram
У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

