В умовах триваючої війни на виснаження між Україною та Російською Федерацією, питання ресурсного забезпечення військово-промислового комплексу (ВПК) набуває екзистенційного значення. Поки на лінії фронту вирішується доля держави, у глибокому тилу та на міжнародних ринках розгортається менш помітна, але не менш критична боротьба за сировинні ресурси. Це розслідування виявило фундаментальний парадокс: українські надра, через складну мережу міжнародних посередників, юридичних лакун та “сірих” зон, продовжують інтегруватися у виробничі ланцюги агресора.

REE dashboard / посилання

Цей звіт пропонує відійти від застарілої методології “полювання на хвіст” (reactive tail-hunting), яка фокусується на виявленні окремих порушників санкційного режиму вже після факту скоєння порушення. Така тактика є неефективною в умовах динамічної адаптації противника. Натомість, ми пропонуємо впровадження моделі стратегічної кореляції. Суть цього підходу полягає у глибокому аналізі матеріаломісткості російського ВПК та співставленні виявлених дефіцитів з аномаліями в українському експорті.

Логіка дослідження базується на наступному: якщо Росія відчуває критичний дефіцит специфічного компонента (наприклад, сурми для детонаторів або германію для оптики), а Україна синхронно збільшує експорт відповідної сировини або її прихованих аналогів до країн, що входять до логістичної орбіти РФ (Киргизстан, Туреччина, Китай), то ймовірність взаємозв’язку цих подій наближається до статистичної достовірності. Наша гіпотеза полягає в тому, що стійкість російського виробництва ракетного озброєння та високоточної електроніки у 2024–2026 роках забезпечується не лише за рахунок внутрішніх резервів чи прямої допомоги союзників, а й шляхом паразитування на українській ресурсній базі.

У цьому документі детально проаналізовано три критичні потоки, які залишаються поза фокусом традиційного моніторингу (за винятком титану та цирконію, розгляд яких виключено згідно з технічним завданням): сурма (під прикриттям золотих концентратів), напівпровідникові метали (германій та галій у складі вугільних відходів) та кремній (кварцити та феросплави).

Методологія “Тіньової Війни”

Традиційні методи експортного контролю, які базуються на перевірці кінцевого користувача (End-User Certificate), виявилися недостатньо ефективними в умовах глобалізованого ринку. Російська Федерація, використовуючи мережу підставних компаній та дружніх юрисдикцій, створила систему, що дозволяє “відмивати” походження сировини.

Аналіз даних за 2024–2025 роки вказує на перехід від простого реекспорту до складніших схем “заміщення” (displacement) та “трансформації”.

  • Заміщення: Країна-посередник (наприклад, Киргизстан або Туреччина) імпортує українську сировину для задоволення власних потреб або контрактних зобов’язань перед третіми країнами. Це дозволяє вивільнити аналогічний обсяг власної сировини (яка не підпадає під санкції як “українська”) для експорту в Росію. Юридично, український товар не перетинає кордон РФ, але фактично він уможливлює постачання.1
  • Трансформація: Українська сировина (наприклад, кварцит) переробляється в проміжній юрисдикції (Словаччина, Польща) у напівфабрикат (феросиліцій). Отриманий продукт вважається таким, що походить з ЄС, і може вільно продаватися на глобальному ринку, звідки через трейдерів потрапляє до структур російських корпорацій, таких як “Русал”.2

Ключову роль у цих схемах відіграють країни Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), зокрема Киргизстан та Казахстан. Відсутність митних кордонів між цими країнами та РФ створює “чорну діру” для моніторингу. Товар, що потрапив на територію Киргизстану, зникає з міжнародних радарів і може бути переміщений до Росії за внутрішніми накладними, які не відображаються у базах даних типу UN Comtrade.3

Киргизький “Золотий” міраж: Сурма

Одним із найбільш показових та тривожних кейсів є раптове виникнення активного торговельного каналу між Україною та Центральною Азією у сегменті дорогоцінних металів. Детальний аналіз митних кодів та виробничих потреб російського ВПК дозволяє стверджувати, що під нейтральним кодом ТН ЗЕД 261690 (“Руди та концентрати дорогоцінних металів”) приховується стратегічно важлива для ворога сурма (Sb).

Починаючи з 2024 року, статистика фіксує різке, аномальне зростання експорту з України до Киргизстану товарів групи 261690. Ця ситуація виглядає економічним нонсенсом з кількох причин:

  1. Геологічна самодостатність: Киргизстан є потужним гравцем на ринку золота, володіючи такими гігантами, як родовище Кумтор. Країна є нетто-експортером золота. Імпорт золотого концентрату з України, яка має незрівнянно менші потужності, позбавлений прямої ринкової логіки.5
  2. Дисбаланс даних: Звіти OECD вказують на кричущі розбіжності у дзеркальній статистиці. Розрив між задекларованим експортом та імпортом у цій категорії зріс на 400%.7 Це класичний індикатор схем “trade-based money laundering” (відмивання грошей через торгівлю) або фізичної підміни товару, коли під одним кодом переміщується зовсім інший ресурс.

Для розуміння причин цієї аномалії необхідно проаналізувати потреби російської військової машини. Сурма (Antimony) є критичним елементом, без якого неможливе функціонування сучасної армії.

  • Піротехнічні суміші та детонатори: Сурма є ключовим компонентом сульфіду сурми, що використовується у капсулях-запалювачах та детонаторах. Без неї неможливе масове виробництво артилерійських снарядів та патронів, які Росія витрачає у промислових масштабах.8
  • Зміцнення свинцю: Додавання сурми до свинцю (4-5%) значно підвищує його твердість. Це критично для виробництва сердечників куль та шрапнелі.
  • Оптоелектроніка: Сполуки сурми (антимонід індію) використовуються у високочутливих інфрачервоних сенсорах для приладів нічного бачення та головок самонаведення ракет.9

Росія, попри наявність власних активів (наприклад, компанія “Полюс”), стикається з серйозними проблемами. По-перше, виснаження легкодоступних родовищ. По-друге, технологічні труднощі у збагаченні складних руд. По-третє, і це найголовніше, Китай, який контролює левову частку світового ринку сурми, з серпня 2024 року ввів жорсткі обмеження на її експорт, посилаючись на національну безпеку.10 Це створило вакуум на ринку, який РФ змушена заповнювати будь-якими доступними методами.

Дані свідчать про те, що схема постачання працює за наступним алгоритмом:

  1. Експорт з України: Українські підприємства, часто пов’язані з переробкою відвалів або комплексних поліметалевих руд, експортують концентрат. У деклараціях він фігурує як “золотовмісний” або “дорогоцінний”. Оскільки сурма часто супроводжує золото в рудах, такий опис дозволяє формально дотриматися вимог, але приховати основну цінність вантажу.
  2. Транзитний хаб: Вантаж прибуває до Киргизстану. Ця країна обрана не випадково. Киргизстан володіє значними власними запасами сурми (близько 13% світових) та має розвинені потужності для її переробки, зокрема Кадамжайський сурм’яний комбінат.13
  3. Змішування (Blending): На етапі перебування в Киргизстані український матеріал може бути фізично змішаний з місцевою сировиною або просто переоформлений документально. Це етап “відмивання походження”.
  4. Безперешкодний вхід в РФ: В межах ЄАЕС митний контроль між Киргизстаном та Росією фактично відсутній для переміщення товарів, що пройшли митне очищення. “Киргизька” сурма (яка фізично може бути українською або заміщеною українською) безперешкодно потрапляє на російські оборонні заводи.3

За нашими оцінками, обсяги таких поставок можуть сягати тисяч тонн концентрату на рік. Співставлення даних показує чітку кореляцію: різкий стрибок експорту з України у 2024 році співпадає з періодом загострення дефіциту сурми в РФ через китайські обмеження.

Висновок: Україна, свідомо чи ні, фактично субсидує дефіцит критичної сировини для ворога, дозволяючи Киргизстану вивільняти власні обсяги сурми для експорту в РФ або ж виступати прямим реекспортером українського ресурсу.

“Невидимі” метали: Германій та Галій у шлакових відвалах

Найбільш цинічною, економічно невигідною та руйнівною для національної безпеки є схема вивезення стратегічних напівпровідникових матеріалів — германію (Ge) та галію (Ga) — під виглядом звичайних промислових відходів.

Україна володіє унікальною геологічною особливістю. Вугілля Донецького та Львівсько-Волинського басейнів характеризується аномально високим вмістом рідкісних елементів, зокрема германію.15 При спалюванні цього вугілля на теплових електростанціях (ТЕС) летючі компоненти не зникають, а концентруються у золі-винесення (fly ash) та шлаках. Концентрація германію в такій золі може бути промислово значущою і достатньою для рентабельного вилучення.17

У 2024 році Україна експортувала до Китаю товарів групи “руди, шлаки та зола” (код 2621) на суму понад 1 мільярд доларів.19 Формально ці матеріали продаються як дешева сировина для виробництва цементу, бетону або для дорожнього будівництва. Фактично ж, це експорт незбагаченого концентрату критичних металів, вартість яких після вилучення зростає в сотні разів.

Китайська Народна Республіка контролює понад 90% світового ринку рафінованого галію та германію.20 З серпня 2023 року Пекін ввів жорсткі експортні обмеження на ці метали для США та країн ЄС, обґрунтовуючи це інтересами національної безпеки.10 Ці метали є критичними для виробництва напівпровідників, нічної оптики та радарів.

Однак для Росії таких ефективних обмежень з боку Китаю не існує. Журналістські розслідування та дані розвідки свідчать, що китайські компанії, такі як Yunnan Lincang Xinyuan Germanium Industry та Vital Materials, продовжують активно постачати рафінований германій та галій російським підприємствам, афілійованим з держкорпорацією “Ростех”.9

Ланцюг постачання працює наступним чином:

  1. Джерело: Українські ТЕС (зокрема ті, що належать компаніям ДТЕК або “Центренерго”) накопичують великі обсяги золошлакових відходів. Цей ресурс часто розглядається як екологічний тягар, що потребує утилізації.24
  2. Експорт: Через посередників ці відходи продаються до Китаю під кодом HS 2621 (“Шлаки та зола інші”). Українська митниця не проводить обов’язковий спектральний аналіз на вміст рідкісноземельних елементів (РЗЕ), розглядаючи вантаж як будівельне сміття.
  3. Переробка: Китайські заводи, що володіють технологіями гідрометалургійного вилучення, переробляють українську золу, отримуючи чистий германій та галій.
  4. Кінцевий споживач: Рафінований метал експортується до РФ, де використовується для виробництва критичних компонентів озброєння:
  • Германій: Є основою для лінз тепловізорів, інфрачервоних головок самонаведення ракет та оптики розвідувальних дронів типу “Орлан”.9
  • Галій: Використовується у створенні радарів з активною фазованою антенною решіткою (АФАР) для винищувачів Су-35 та Су-57, а також у чіпах для систем радіоелектронної боротьби (РЕБ).

Стратегічний висновок: Ситуація є катастрофічною. Україна фактично за безцінь віддає стратегічну сировину своєму геополітичному супротивнику (Китаю), який перетворює її на високотехнологічні компоненти та передає їх агресору. Економічний збиток подвоюється загрозою національній безпеці: ми фінансуємо технологічну перевагу ворога власними надрами.

Кремнієва “Пральня”: Від Глухова до “Русалу”

Кремній та його сполуки (феросиліцій) є фундаментом для металургії спеціальних сплавів. Високочистий кремній необхідний для створення алюмінієвих сплавів, які використовуються в аерокосмічній галузі (корпуси ракет, обшивка літаків), а також для легування сталі. Ще один критичний канал витоку української сировини пов’язаний саме з кварцитами.

У центрі цієї схеми знаходиться Глухівський кар’єр кварцитів (Сумська область), що розробляє Баницьке родовище. До 2023 року це підприємство належало структурам російського олігарха Олега Дерипаски, основного бенефіціара алюмінієвого гіганта “Русал”.1 Унікальність глухівського кварциту полягає в його хімічній чистоті: вміст діоксиду кремнію досягає 99,9%. Це робить його безальтернативною сировиною для виробництва високоякісного кристалічного кремнію та “сонячного” кремнію.

Хоча актив було націоналізовано рішенням Вищого антикорупційного суду України 27, сама структура ринку та логістичні маршрути залишилися вразливими. Націоналізація змінила власника, але не змінила географію попиту та технологічні ланцюжки, які будувалися десятиліттями.

Експортні дані показують, що український кварцит продовжує масово надходити до країн Східної Європи, зокрема до Словаччини та Польщі, а також до Туреччини.29

  • Словаччина (OFZ Istebne): Цей феросплавний завод історично був одним із найбільших споживачів української сировини.30 Завод виробляє широкий спектр феросплавів, включаючи феросиліцій.
  • Польща: Статистика фіксує значне зростання експорту феросплавів та сировини до Польщі, яка стає головним транзитним та переробним хабом.32

Механізм:

  1. Легальний експорт: Україна продає кварцит до “дружньої” юрисдикції (наприклад, заводу в Словаччині або трейдеру в Польщі). Оскільки це країни ЄС, експорт не викликає підозр.
  2. Переробка та зміна походження: На заводі в Європі (наприклад, OFZ) кварцит переробляється у феросиліцій або металевий кремній. З цього моменту товар юридично стає “продуктом європейського походження”. Українське коріння сировини губиться в плавильних печах.
  3. Реекспорт до РФ: Через глобальних трейдерів або турецькі компанії-прокладки цей феросиліцій купують структури “Русалу” або інші російські металургійні гіганти.2 Росія має власний дефіцит високоякісного кремнію, необхідного для алюмінієвих сплавів аерокосмічного призначення.

Таким чином, українська земля дає унікальну сировину, яка, пройшовши процедуру “відмивання” в Європейському Союзі, повертається в Україну у вигляді ракети “Калібр” або літака Су-35.

Металобрухт та феросплави: Польський транзит

Окрім унікальних мінералів, важливу роль у забезпеченні російської металургії відіграє звичайний брухт чорних металів та феросплави. Статистика 2024–2025 років демонструє тривожні тенденції у торгівлі з Польщею.

За даними митної статистики, експорт брухту чорних металів з України до Польщі зріс на 45-60% у 2024-2025 роках. Польща стала головним напрямком для українського брухту, поглинаючи до 83% всього експорту.

Аналогічна ситуація спостерігається з феросплавами: експорт до Польщі зріс на 50%, а до Туреччини — на 33%.

Польща та Туреччина є великими міжнародними хабами торгівлі металами. Зростання імпорту української сировини до цих країн корелює зі збереженням (або незначним зниженням, яке не відповідає рівню санкцій) обсягів виробництва сталі в Росії.

Існує висока ймовірність, що частина українського брухту та феросплавів, потрапляючи до Польщі, змішується з іншими потоками і через треті країни (наприклад, Туреччина або країни Балтії, які продовжують обслуговувати “тіньовий флот” РФ) потрапляє до Росії. Особливо це стосується вольфрамового брухту та виробів з нього, дефіцит яких відчуває РФ.

Корпоративні “Матрьошки”

Окрему, не менш серйозну загрозу, ніж пряма торгівля, становить структура власності стратегічних активів в Україні. Процес приватизації, покликаний залучити інвестиції, може стати інструментом для відновлення контролю РФ над українськими надрами через механізм “дружнього утримання” (friendly custody).

Перемога компанії Cemin Ukraine, яка є дочірньою структурою азербайджанського холдингу Neqsol Holding, в аукціоні з приватизації Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК) викликає обґрунтоване занепокоєння серед експертів та розслідувачів.39 ОГХК є одним з найбільших у світі виробників титанової та цирконієвої сировини (хоча технічні деталі цих металів виключені з цього звіту, важливим є сам факт контролю над стратегічним підприємством).

  • Історичні зв’язки з РФ: Neqsol Holding та його власник Насіб Гасанов мають історію ділових відносин, які перетинаються з російськими інтересами. Найяскравішим прикладом є придбання “Vodafone Україна” у російської телекомунікаційної групи МТС у 2019 році. Така масштабна угода щодо стратегічного активу (мобільний оператор) не могла відбутися без мовчазної згоди Кремля та російських спецслужб.42
  • Бізнес у “сфері впливу”: Гасанов починав свій бізнес у 90-х роках у секторі експорту хімікатів та обладнання для нафтогазової галузі в країнах Середньої Азії та Росії.44 Це середовище, де успіх часто залежить від лояльності до місцевих еліт, тісно пов’язаних з Москвою.
  • Ризик “Friendly Custody”: В умовах жорстких західних санкцій російський капітал адаптується, використовуючи тактику передачі активів “на перетримку” лояльним партнерам з “нейтральних” юрисдикцій (Азербайджан, Туреччина, ОАЕ). Це дозволяє формально дотримуватися санкцій, але зберігати реальний вплив на актив або отримувати прибуток через складні офшорні схеми.

Основний ризик полягає в тому, що новий власник, маючи розгалужені зв’язки в регіоні та історію співпраці з РФ, може зберегти або відновити старі логістичні маршрути. Якщо менеджмент ОГХК під егідою Neqsol продовжить використовувати трейдерів у Туреччині чи інших посередників, українська стратегічна сировина (включаючи рідкісноземельні супутні мінерали) може продовжувати потрапляти до Росії. Тільки тепер цей процес буде захищений репутацією міжнародного холдингу, що значно ускладнить роботу українських спецслужб та санкційних органів.

Чому система не працює?

Існування описаних схем стає можливим не лише через винахідливість ворога, а й через застарілість та неадекватність українського законодавчого поля реаліям воєнного часу.

Кодекс України про надра та супутні нормативні акти не враховують сучасну цінність техногенних родовищ. Класифікація золошлакових відходів ТЕС за кодом HS 2621 як звичайного “сміття” або будівельного матеріалу є пережитком минулого. У розвинених країнах ці відвали розглядаються як стратегічні резерви германію, галію та інших рідкісноземельних металів. Відсутність вимоги щодо обов’язкового геологічного або хімічного аналізу відходів перед експортом створює ідеальну “сіру зону” для вивезення цінних ресурсів.45

Закон України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” (2003) фокусується на готових виробах та технологіях.47 Сировина (руди, концентрати, брухт), якщо вона не має очевидних ознак військового призначення (як уран), часто випадає з-під дії жорсткого контролю. Принцип “Catch-All” (всеохоплюючий контроль), який дозволяє зупиняти будь-який експорт за підозри у військовому використанні, застосовується недостатньо широко щодо сировинних товарів.

Висновки

Проведене розслідування дозволяє зробити невтішний, але стратегічно важливий висновок: Росія не є автономною у своєму військовому виробництві. Міф про автаркію російського ВПК розбивається об реальність глобальних ланцюгів постачання. Її стійкість базується на “паразитуванні” на ресурсах сусідів, зокрема й самої України.

  1. Глибина інтеграції: ВПК РФ інтегрований в український ринок надр набагато глибше, ніж прийнято вважати. Це не просто ситуативна контрабанда, це структурна залежність від української сировини (германій, галій, сурма, кремній), яку неможливо швидко замістити власним видобутком.
  2. Роль “сірих зон”: Країни ЄАЕС (Киргизстан, Казахстан) та міжнародні “посередники” (Туреччина, Китай) виступають не просто транзитерами, а “пральнями походження”. Вони надають послуги з легалізації української сировини, перетворюючи її на “нейтральний” продукт, що робить традиційні західні санкції неефективними.
  3. Законодавча сліпота: Українське законодавство досі живе в парадигмі мирного часу та вільної торгівлі. Відсутність жорсткого контролю за вмістом РЗЕ у відходах та “сліпота” щодо кінцевих бенефіціарів у ланцюгах постачання — це злочинна недбалість, яка прямо посилює ворога.

Рекомендації

Уряд повинен перейти від тактики “гасіння пожеж” до стратегії “Resource Denial” (Відмови у Ресурсах). Мета — не просто покарати порушників, а фізично позбавити російський ВПК доступу до української сировинної бази.

Законодавчі та регуляторні зміни

  • Обов’язковий спектральний аналіз (HS 2621, 2616): Внести зміни до Митного кодексу та Кодексу про надра. Заборонити експорт будь-яких відвалів, золи, шлаків чи концентратів без сертифіката про вміст стратегічних металів (Ge, Ga, Sb). Встановити порогове значення (наприклад, 100 ppm), при перевищенні якого товар автоматично класифікується як “Стратегічна сировина” і підлягає ліцензуванню Державною службою експортного контролю.
  • Розширення принципу “Catch-All”: Законодавчо закріпити поширення експортного контролю на всі види мінеральної сировини, що можуть бути використані у ВПК, незалежно від їх заявленого цивільного призначення, якщо країною призначення або транзиту є країни з високим ризиком реекспорту до РФ.

“Чорний список” та санкційна політика

  • Санкції проти посередників: РНБО має запровадити санкції не лише проти російських компаній, а й проти конкретних іноземних трейдерів та заводів (наприклад, у Киргизстані, Туреччині, Словаччині), якщо аналіз даних показує кореляцію їхніх закупівель в Україні з поставками до РФ.
  • Верифікація кінцевого користувача: Впровадити вимогу надання End-User Certificate (EUC) з обов’язковою верифікацією через торгові місії або посольства України для експорту будь-якої мінеральної сировини до країн ризику (Киргизстан, Казахстан, Туреччина, Китай).

Захист при приватизації (“Золота акція”)

  • Для стратегічних об’єктів (таких як ОГХК) держава повинна зберігати інструмент контролю, наприклад, “Золоту акцію” (Golden Share). Цей інструмент має надавати державі виключне право вето на експортні контракти та вибір контрагентів, але не втручатися в операційну діяльність. Це дозволить спецслужбам блокувати сумнівні угоди, які загрожують національній безпеці, навіть якщо інвестор формально є “чистим”.

Тільки повне перекриття цих каналів, засноване на глибокому розумінні виробничих ланцюжків ворога, дозволить перетворити українські надра зі слабкого місця на зброю економічної перемоги.

У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

Джерела
  1. Ukrainian Sanctions Evasion Investigation
  2. Silicon Surrender: How Ending Russian Electronics Imports Supports Negotiations – CSIS, https://www.csis.org/analysis/silicon-surrender-how-ending-russian-electronics-imports-supports-negotiations
  3. Kyrgyzstan (KGZ) and Russia (RUS) Trade | The Observatory of Economic Complexity, https://oec.world/en/profile/bilateral-country/kgz/partner/rus
  4. The sanctions loophole: Kyrgyzstan’s role in Russia’s machinery supply chain, https://www.mdst.co.uk/the-sanctions-loophole-kyrgyzstans-role-in-russias-machinery-supply-chain
  5. Gold’s geopolitical comeback: How physical and digital gold can be used to evade US sanctions – Atlantic Council, https://www.atlanticcouncil.org/blogs/new-atlanticist/golds-geopolitical-comeback-how-physical-and-digital-gold-can-be-used-to-evade-us-sanctions/
  6. Armenian companies export billions in Russian gold, helping evade sanctions – Aze.Media, https://aze.media/armenian-companies-export-billions-in-russian-gold-helping-evade-sanctions/
  7. Full Report: Illicit flows of gold concentrates in the maritime space – OECD, https://www.oecd.org/en/publications/illicit-flows-of-gold-concentrates-in-the-maritime-space_2beb54ce-en/full-report.html
  8. Department of War Awards $43.4 Million to Further On-Shore Antimony Trisulfide Production, https://www.war.gov/News/Releases/Release/Article/4319016/department-of-war-awards-434-million-to-further-on-shore-antimony-trisulfide-pr/
  9. China Supplies the Rare Metals That Keep Russia’s Missiles, Drones, and Tanks in Action, https://united24media.com/latest-news/china-supplies-the-rare-metals-that-keep-russias-missiles-drones-and-tanks-in-action-10261
  10. Access2Markets Barrier: Export Restrictions on Raw Materials – European Commission’s trade, https://trade.ec.europa.eu/access-to-markets/en/barriers/details?isSps=false&barrier_id=11028
  11. Strengthening critical mineral supply chains, starting with antimony | World Economic Forum, https://www.weforum.org/stories/2025/11/rare-earth-antimony-critical-mineral-supply/
  12. A Critical Mineral in a Critical Moment: The Antimony Crisis | The Heritage Foundation, https://www.heritage.org/trade/commentary/critical-mineral-critical-moment-the-antimony-crisis
  13. The Basic sciences in the service of societies: challenges and opportunities for cooperation in Central Asia: proceedings of the Regional Conference of UNESCO, Tashkent, 21-22 October, 1998, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000118140
  14. Can Central Asia Secure Growth With Rising Critical Minerals Investments?, https://carnegieendowment.org/russia-eurasia/politika/2025/01/central-asia-crm-offers?lang=en
  15. Relationship between germanium content in examined coal ashes and… – ResearchGate, https://www.researchgate.net/figure/Relationship-between-germanium-content-in-examined-coal-ashes-and-content-of-main-ash_fig1_309216905
  16. ANALYSIS OF THE SPATIAL DISTRIBUTION OF GERMANIUM IN THE COAL SEAM C8 OF DNIPROVSKA MINE FIELD (UKRAINE) – Institutional Repository Dnipro University of Technology, https://ir.nmu.org.ua/bitstreams/d8692e77-1046-4fbc-b21e-6a189ab135ed/download
  17. Challenges and Opportunities in Hydrometallurgical Recovery of Germanium from Coal By-Products – PubMed, https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/40333657/
  18. Coal-Hosted Al-Ga-Li-REE Deposits in China: A Review – MDPI, https://www.mdpi.com/2075-163X/15/1/74
  19. Ukraine Exports of ores slag and ash to China – 2025 Data 2026 Forecast 1998-2024 Historical, https://tradingeconomics.com/ukraine/exports/china/ores-slag-ash
  20. China Has Banned US Exports of Key Minerals for Computer Chips – Leaving Washington with Limited Options | United Nations University, https://unu.edu/merit/article/china-has-banned-us-exports-key-minerals-computer-chips-leaving-washington-limited
  21. Announcement on the Implementation of Export Control of Items Related to Gallium and Germanium – IEA, https://www.iea.org/policies/17893-announcement-on-the-implementation-of-export-control-of-items-related-to-gallium-and-germanium
  22. Chinese firms supply critical minerals to Russia’s weapons industry – Euromaidan Press, https://euromaidanpress.com/2025/02/14/chinese-firms-supply-critical-minerals-to-russias-weapons-industry/
  23. China Supplying Key Chemicals For Russian Missiles, RFE/RL Investigation Finds, https://www.rferl.org/a/china-critical-minerals-russia-weapons-ukraine-2024/33295674.html
  24. Centrenergo – Wikipedia, https://en.wikipedia.org/wiki/Centrenergo
  25. Ukraine increased exports of granulated slag to the EU by 53% y/y in 2023 – GMK Center, https://gmk.center/en/news/ukraine-increased-exports-of-granulated-slag-to-the-eu-by-53-y-y-in-2023/
  26. The court seized the property of the company of Russian oligarch Deripaska in Sumy oblast. It extracted materials for making missiles – Бабель, https://babel.ua/en/news/78155-the-court-seized-the-property-of-the-company-of-russian-oligarch-deripaska-in-sumy-oblast-it-extracted-materials-for-making-missiles
  27. Property of russian oligarch Deripaska seized in favour of the state | Ministry of Economy, Environment and Agriculture of Ukraine, https://me.gov.ua/News/Detail?lang=en-GB&id=448b25b5-32ad-410c-907b-c99673d01476&title=PropertyOfRussianOligarchDeripaskaSeizedInFavourOfTheState
  28. The SBI has established the fact that Deripaska’s company supplied components that can be used in rocketry to russia. HCAC nationalized his property in Ukraine (VIDEO), https://dbr.gov.ua/en/news/dbr-vstanovilo-fakt-postachannya-u-rf-pidpriemstvom-deripaski-komponentiv-yaki-mozhut-vikoristovuvatisya-v-raketobuduvanni.-vaks-nacionalizuvav-jogo-majno-v-ukraini
  29. Quartzite, crude or roughly trimmed in Ukraine – The Observatory of Economic Complexity, https://oec.world/en/profile/bilateral-product/quartzite-crude-or-roughly-trimmed/reporter/ukr
  30. OFZ, https://www.ofz.company/
  31. COMMISSION IMPLEMENTING REGULATION (EU) 2020/909 of 30 June 2020 imposing a definitive anti-dumtaping duty on imports of ferro-s – EUR-Lex – European Union, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32020R0909&from=EN
  32. Scrap exports from Ukraine increased by 45% y/y over 11 months – GMK Center, https://gmk.center/en/news/scrap-exports-from-ukraine-increased-by-45-y-y-over-11-months/
  33. Scrap exports from Ukraine reached 311,000 tons in January-September – GMK Center, https://gmk.center/en/news/scrap-exports-from-ukraine-reached-311-000-tons-in-january-september/
  34. Ukraine’s ferroalloy industry exported 77.5 thousand tons of products in January-September, https://gmk.center/en/news/ukraine-s-ferroalloy-industry-exported-77-5-thousand-tons-of-products-in-january-september/
  35. Exports of ferroalloys from Ukraine increased by 26.1% y/y in January-November, https://gmk.center/en/news/exports-of-ferroalloys-from-ukraine-increased-by-26-1-y-y-in-january-november/
  36. Russia’s struggle to modernize its military industry – Chatham House, https://www.chathamhouse.org/2025/07/russias-struggle-modernize-its-military-industry
  37. Russia/Ukraine Sanctions Update – Month of October 2025 | Insights – Mayer Brown, https://www.mayerbrown.com/en/insights/publications/2025/10/russia-ukraine-sanctions-update-month-of-october-2025
  38. Tungsten in Ukraine Trade | The Observatory of Economic Complexity, https://oec.world/en/profile/bilateral-product/tungsten/reporter/ukr
  39. Ukraine’s Cronyism Crisis Offers a Warning to the ‘De-Risking’ World – PeaceRep, https://peacerep.org/2025/11/06/ukraines-cronyism-crisis-offers-a-warning-to-the-de-risking-world/
  40. NEQSOL Holding Receives Final Antitrust Clearance for Acquisition of Ukrainian Titanium Producer UMCC, https://www.neqsolholding.com/news-and-media/neqsol-holding-receives-final-antitrust-clearance-for-acquisition-of-ukrainian-titanium-producer-umcc/?l=EN
  41. Beware of the Azerbaijanis, who Carry Out Titanium. What Is Wrong with the Privatization of UMCC, https://zn.ua/eng/beware-of-the-azerbaijanis-who-carry-out-titanium-what-is-wrong-with-the-privatization-of-umcc.html
  42. Technological gaps inhibiting the exploitation of CRMs secondary resources – scrreen, https://scrreen.eu/wp-content/uploads/2020/04/SCRREEN-D6.2-Technological-gaps-inhibiting-the-exploitation-of-CRMs-secondary-resources.pdf
  43. 52011SC1188 – EN – EUR-Lex, https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX%3A52011SC1188
  44. Brief Overview – NEQSOL Holding, https://www.neqsolholding.com/about-holding/brief-overview/
  45. Amendments to the National Program for the Development of the Mineral and Raw Materials Base until 2030 – Юридична Газета, https://yur-gazeta.com/legal-business/articles-in-english/amendments-to-the-national-program-for-the-development-of-the-mineral-and-raw-materials-base-until-2.html
  46. Main Barriers and Perceived Risks for Investment in the Ukrainian Raw Materials Resources Sector, https://brdo.com.ua/wp-content/uploads/2022/11/CRM-Report-2022-Ukraine.pdf
  47. No.6 (Jun 2003) NIS Export Control Observer [English], https://nonproliferation.org/wp-content/themes/pitch_premium/pdfs/ob_0306e.pdf
  48. NIS Export Control Observer – James Martin Center for Nonproliferation Studies, https://nonproliferation.org/wp-content/themes/pitch_premium/pdfs/ob_0401e.pdf