KRONOS DYNAMICS: ЛІКВІДАЦІЯ КИТАЙСЬКОГО ВПЛИВУ

В умовах безпрецедентної екзистенційної боротьби проти агресії Російської Федерації на фронті, аналіз системних вразливостей, що перебувають під контролем геополітичних опонентів, набуває статусу невідкладного імперативу національної безпеки. Китайська Народна Республіка (КНР), попри формальні заклики до миру, де-факто виступає як ключове джерело стратегічної вразливості для Києва, що прямо загрожує стійкості держави у воєнний час.

Необхідно визнати, що стратегічна залежність від КНР, яка є найважливішим партнером Російської Федерації, становить ризик, що виходить далеко за рамки комерційних чи торговельних відносин. Цей ризик класифікується як ризик військової безпеки, оскільки економічне проникнення КНР створює потенціал для віддаленого саботажу критичної інфраструктури, масового шпигунства та економічного шантажу, що у вирішальний момент може бути використано (використовується частково вже зараз) для посилення російської агресії. Внаслідок цього, Україна не має іншого вибору, окрім як рішуче та безкомпромісно скинути технологічні та економічні кайдани, які вже зараз становлять пряму загрозу національній безпеці. Будь-яке зволікання у цьому питанні є рівнозначним наданню ворогу стратегічної переваги у тилу.

Україна, перебуваючи на передовій боротьби за демократичні цінності та суверенітет, має перетворити свою поточну вразливість на геополітичний актив. Стратегічне позиціонування України як «льодокола» для західного світу стає ключовим елементом зовнішньої політики. Завдання полягає в тому, щоб ініціювати руйнування тих критичних ланцюгів залежності від КНР, які Європейський Союз та Сполучені Штати прагнуть розірвати, але стикаються з інерцією, внутрішнім лобіюванням та комерційними інтересами.

Ця ініціатива з тотального де-рискінгу та технологічного розриву з Пекіном забезпечує необхідну синхронізацію зі стратегічною політикою західних партнерів. Вашингтон і Брюссель активно проводять політику диверсифікації ланцюгів постачання та зниження залежності від авторитарних режимів, про що свідчать такі ініціативи, як Quadrennial Supply Chain Review у США та законодавство ЄС, спрямоване на забезпечення стійкості у секторах напівпровідників та критично важливої сировини. Рішучий крок України не лише зміцнює її власну безпеку, але й надає союзникам потужний прецедент та політичне обґрунтування для посилення їхньої власної політики щодо КНР, тим самим прискорюючи інтеграцію України в Євроатлантичний економічний та оборонний простір.

Політична позиція КНР, яка закликає до миру, різко контрастує з її фактичною економічною поведінкою. Пекін не лише є найбільшим джерелом стратегічної вразливості для України, але й, за повідомленнями, постачає російським компаніям критично важливі компоненти, такі як частини для виробництва дронів, тим самим опосередковано, але відчутно, підтримуючи військову машину РФ.

Проблема виходить за рамки прямих поставок військової техніки. Відмова від китайських технологій та економічної залежності має найважливіший аспект загрози легітимізації. Доки Україна зберігає широкі економічні зв’язки з КНР, Пекін може використовувати це для демонстрації «нормальності» економічних відносин із Заходом та його партнерами. Такий статус-кво підриває спільну санкційну політику Заходу та його спроби ізолювати Росію та її прихильників. Таким чином, усунення китайського економічного впливу в Україні є не лише захисним механізмом, але й потужним політичним інструментом, що позбавляє КНР можливості використовувати Україну для демонстрації зовнішньополітичної двозначності.

АНАЛІЗ СИСТЕМНОЇ ВРАЗЛИВОСТІ

Аналіз торговельних відносин за останні роки демонструє тривожний структурний дисбаланс. Після драматичного падіння товарообігу у 2022 році (до 7.65 млрд USD) та 2023 році (до 6.81 млрд USD), дані за 2024 рік свідчать про відновлення торговельних зв’язків, але з критичною асиметрією: загальний товарообіг досяг 7.99 млрд USD, що становить зростання на 17.3%.

Це відновлення повністю визначається вибуховим збільшенням китайського експорту в Україну на 33.1%, який досяг 3.7 млрд USD у 2024 році. КНР стала безумовним лідером серед імпортерів в Україну, випереджаючи Польщу більш ніж у два рази. Цей факт підтверджує глибоку і швидко зростаючу залежність української економіки від китайських поставок. Найбільш тривожним є те, що 67% усього китайського імпорту у січні 2024 року припадало на критичні категорії: машини, обладнання та транспортні засоби. Це не споживчі товари, а ключові елементи інфраструктурної та технологічної бази, що вказує на високий рівень стратегічної вразливості.

Ключові статті китайського експорту — автомобілі, літієві батареї, шини та важке обладнання — слугують артеріями української логістики та енергетики. Ці поставки мають вирішальне значення для функціонування тилу та забезпечення фронту.

Привабливість китайського обладнання полягає в його низькій вартості, що робить його незамінним для країни, яка відчайдушно потребує швидкого та дешевого відновлення зруйнованої інфраструктури та логістики. Однак саме тут криється важіль пост-воєнного відновлення: залежність від дешевого китайського обладнання для відновлення інфраструктури надає Пекіну потужний політичний інструмент.

КНР використовує фактор дешевизни як стратегічний інструмент для масового впровадження своїх технологій. У випадку, якщо критично важливе обладнання, куплене для відновлення доріг, енергетики чи комунальних служб, містить вразливе програмне забезпечення або функції віддаленого доступу, воно перетворюється на інструмент саботажу. Це створює загрозу «другого удару» — не військового, а цифрового та логістичного — вже після завершення активних бойових дій, коли Україна буде найбільш вразлива в процесі перебудови. Будь-яке переривання цих поставок, спричинене, наприклад, санкційною політикою, негайно вдарить по вартості та ефективності повоєнного відновлення.

Україна має тимчасове позитивне торговельне сальдо з КНР ($0.59 млрд у 2024 році), що утримується виключно за рахунок китайського попиту на українську сировинну продукцію, насамперед, кукурудзу, залізні руди та ячмінь. Обсяг українського експорту в КНР досяг 4.29 млрд USD у 2024 році.

Аналіз показує, що залежність від експорту низькотехнологічної сировини робить українську економіку надзвичайно чутливою до глобальних цінових шоків та торговельних обмежень. Якщо КНР вирішить запровадити заходи у відповідь, їй достатньо застосувати тонкі, але смертоносні інструменти: тривалі адміністративні або фітосанітарні бар’єри. Це призведе до обвалу внутрішніх цін на агропродукцію через перенасичення регіональних ринків та втрати 4.29 млрд USD валютної виручки, завдаючи прямої та негайної шкоди аграрному та металургійному секторам. Враховуючи, що китайське обладнання або програмне забезпечення може використовуватися для управління логістикою (портові термінали, зернові елеватори), КНР потенційно може отримати можливість для віддаленого моніторингу або порушення критичних експортних ланцюгів, багаторазово посилюючи свій важіль тиску.

ЗАГРОЗИ У СФЕРІ КІБЕРБЕЗПЕКИ

Найбільш гостра та неприйнятна загроза походить від технологічного наповнення китайських товарів, які, по суті, є «цифровим троянським конем», керованим із Пекіна.

Сектор транспорту та логістики опинився у глибокій залежності від КНР. Значна частка нових електромобілів (EV) (91%) імпортується в Україну з Китаю. Ці транспортні засоби, а також системи управління автопарком та зарядні станції, використовують пропрієтарне китайське програмне забезпечення. Основна загроза полягає у можливості віддаленої активації функції дистанційного контролю або «kill switch capability» (можливість віддаленого відключення). Цей потенціал, застосований до критично важливого транспорту (логістичні, комунальні та тилові армійські підрозділи), становить неприйнятний ризик національної безпеки. Ця загроза багаторазово посилюється законами КНР (Закон про кібербезпеку, Закон про безпеку даних), які зобов’язують китайські компанії надавати державним органам доступ до даних та, у деяких випадках, віддалений контроль над системами.

Дані загрози не є гіпотетичними. У США вже виявлено «kill switch» коди, вбудовані в китайське обладнання, що використовується в критичній інфраструктурі, наприклад, в інверторах на сонячних фермах та в портових кранах Shanghai Zhenhua Heavy Industries Co. (ZPMC) . Високопоставлені американські експерти з кібербезпеки прямо заявляють, що будь-який трансформатор, кран чи камера, побудовані в Китаї, є потенційним «підслуховуючим пристроєм або kill switch», який купується та впроваджується західними країнами самостійно, що рівнозначно «вкатуванню троянського коня» . Якщо Україна ініціює санкційну політику, КНР може використати активацію цієї функції дистанційного контролю як інструмент відповідного військового та економічного тиску, виводячи з ладу ключові державні та логістичні системи.

Критично небезпечною є залежність від китайського телекомунікаційного обладнання, яке постачається такими гігантами, як Huawei та ZTE. Використання цього обладнання в магістральних мережах, інфраструктурі 5G або державних комунікаціях дозволяє Пекіну здійснювати навмисний саботаж або масштабний шпигунство.

Ризик посилюється законодавчою базою КНР. Китайський Закон про Національну Розвідку та інші суміжні закони зобов’язують китайські компанії та фізичних осіб співпрацювати з розвідувальними органами у зборі інформації під загрозою кримінальних санкцій . Це означає, що Huawei та ZTE можуть бути примушені до передачі даних або надання віддаленого доступу.

Союзники України вже давно визнали цей ризик. Сполучені Штати заборонили використання обладнання Huawei у структурах Міністерства оборони (DOD) ще у 2018 році, побоюючись, що воно може використовуватися для відстеження пересування та місцезнаходження військовослужбовців . У Європейському Союзі, де 5G-мережі розглядаються як основа цифрової інфраструктури, 10 країн-членів запровадили обмеження або виключили високоризикових постачальників, таких як Huawei та ZTE, зі своїх мереж .

Використання Україною небезпечного китайського обладнання ставить під загрозу сумісність розвідувальних даних та співпрацю з НАТО. Як зазначали американські чиновники, якщо країна використовує таке обладнання у своїх критично важливих інформаційних системах, США не зможуть обмінюватися з нею інформацією та не зможуть розміщувати свої ресурси, включаючи посольства чи військові форпости, поруч із мережами, контрольованими Комуністичною партією Китаю . Таким чином, відмова від китайських телекомунікацій є прямою умовою для досягнення повної інтеграції в оборонну та розвідувальну архітектуру західних союзників.

Персональні дані

У споживчому секторі китайські бренди домінують, займаючи за експертними оцінками 35–44% ринку смартфонів в Україні. Ці пристрої, що знаходяться в кишені у звичайних українців, фактично є потенційними пристроями стеження, які з високою ймовірністю передають дані, що є вкрай неприйнятною ситуацією. Китайські законодавчі механізми дозволяють державним органам віддалено отримувати доступ до будь-яких даних, що обробляються китайськими пристроями. Це створює ризик масштабного розвідувального збору даних про державних службовців, військових та цивільне населення.

На особливу увагу заслуговує проникнення китайських систем відеоспостереження. Сотні тисяч камер таких компаній, як Hikvision та Dahua (які частково належать державним компаніям КНР та пов’язані з Компартією), встановлені в Україні. Існує прямий доказ того, що вразливості китайських пристроїв несуть прямий військовий ризик. Під час масованої російської атаки 2 січня 2024 року Служба безпеки України повідомила, що російські спецслужби зламали камери у столиці, які транслювали роботу української протиповітряної оборони (ППО) та локації критичної інфраструктури. В одному із зафіксованих випадків було вилучено камеру Hikvision, що працювала на «рідному» китайському програмному забезпеченні. Цей прецедент демонструє, що незалежно від того, чи була це пряма дія Пекіна, чи використання вразливостей (бекдорів) російськими спецслужбами, китайська споживча електроніка та обладнання відеоспостереження перетворюються з комерційних товарів на зброю подвійного призначення, що дозволяє наводити удари та моніторити оборону.

Необхідно визнати, що прийняття політики де-рискінгу неминуче призведе до колапсу легального ринку споживчої електроніки та створить труднощі з ремонтом для мільйонів громадян. Однак ціна збереження цієї структурної вразливості, яка дозволяє противнику вести розвідку та наводити удари, багаторазово перевищує соціальний та економічний дискомфорт.

МОДЕЛЮВАННЯ

Попри значні економічні збитки, які необхідно визнати та підготуватися компенсувати, ці короткострокові втрати є ціною, яку необхідно заплатити за усунення структурного ризику. Економічний шок від припинення імпорту та експорту є передбачуваним та керованим процесом, який можна пом’якшити шляхом синхронізації з союзниками та стратегічного планування.

Навпаки, втрати, спричинені цифровим саботажем (наприклад, параліч логістики, порушення енергопостачання, втрати, спричинені наведенням противника через зламане обладнання), є непередбачуваними та потенційно катастрофічними. В умовах війни, усунення неконтрольованого зовнішнім геополітичним опонентом ризику має бути абсолютним пріоритетом.

Короткостроковий шоковий ефект є неминучою платою за досягнення довгострокової стратегічної стійкості.

СТРАТЕГІЧНЕ РІВНЯННЯ

Рішуча відмова від китайської залежності не повинна розглядатися як акт економічної ізоляції, а як ключовий крок до прискореної інтеграції з західними союзниками, які поділяють стурбованість щодо китайського технологічного домінування. Дії України мають бути негайно узгоджені з програмами де-рискінгу, що реалізуються США та ЄС:

Синхронізація з США: Необхідно активно використовувати кошти, що виділяються у рамках американських пакетів допомоги Україні. Конгрес США вже виділив значні кошти, включаючи асигнування у розмірі 600 млн USD через Закон про оборонне виробництво (Defense Production Act funding), спрямовані на розширення доступу до критично важливих мінералів та прискорення виробництва боєприпасів. Ці кошти призначені для того, щоб допомогти оншорингу критичних оборонних ланцюгів постачання та знизити залежність від Росії та Китаю. Наприклад, фінансування вже спрямовано на збільшення виробництва високопріоритетного алюмінію, який необхідний для виготовлення літаків та наземної техніки, і в якому Росія контролює понад 75% світового ринку. Україна повинна використовувати ці механізми для стратегічної диверсифікації власної оборонно-промислової бази та заміщення китайських/російських компонентів.
Синхронізація з ЄС: Українська стратегія має повністю відповідати європейським ініціативам, спрямованим на зниження стратегічної залежності від Китаю, таких як European Chips Act, Net-Zero Industry Act та Critical Raw Materials Act . ЄС вже визнає, що імпортна залежність від КНР за низкою критичних матеріалів та компонентів (наприклад, постійні магніти, фотоелектричні елементи) перевищує 90%. Повна відмова України від китайського обладнання відкриє двері для отримання преференцій, прискореного доступу до фінансування та інтеграції в нові, стійкі європейські ланцюги постачання .

Ключовим завданням є заміщення випадаючих обсягів критичного імпорту та експортної виручки.

Альтернативні джерела iмпорту: Цільове заміщення критичних категорій (телекомунікації, літієві батареї, високотехнологічне обладнання) має здійснюватися виключно постачальниками з ЄС, США, Південної Кореї та Японії. Стратегічне співробітництво з Південною Кореєю та Японією, які мають розвинені технологічні бази та зацікавлені у послабленні китайського впливу, є пріоритетним для забезпечення стабільних поставок батарей та телекомунікаційного обладнання.

Гарантії для експорту: Для запобігання обвалу аграрного сектора необхідно негайно забезпечити довгострокові контракти для українського сировинного експорту в альтернативні регіони, включаючи Європейський Союз, Близький Схід, Африку та Південно-Східну Азію. Це дозволить мінімізувати китайський важіль тиску та стабілізувати внутрішні ціни.

Україна, виступаючи «льодорубом», надає союзникам необхідну політичну волю. Ця рішучість необхідна для розблокування більш серйозної фінансової та політичної підтримки. Союзники, зокрема США та ЄС, поділяють стратегічну оцінку того, що залежність від Китаю загрожує технологічному лідерству Заходу.

Якщо Україна оголошує про повний технологічний розрив з причин національної безпеки, це дає Заходу потужний прецедент та моральне/політичне обґрунтування для синхронного посилення власної політики. Натомість, союзники мають бути готові гарантувати Україні покриття короткострокового економічного шоку через розширення інвестицій, технологічний трансфер та довгострокові фінансові гарантії. Співпраця між США та Європою є єдиним способом забезпечити незалежність від КНР у критично важливих технологіях.

СТРАТЕГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Цей звіт підтверджує, що залежність України від китайської економіки та технологій є прямою, системною та критичною загрозою національній безпеці в умовах війни, що триває. Асиметричне зростання імпорту, що становить 33.1% у 2024 році, та домінування китайського обладнання у логістичному та інфраструктурному секторах створюють потенціал для віддаленого саботажу («kill switch capability») та масштабного шпигунства, що прямо посилює агресивні дії Російської Федерації, як показав прецедент використання камер відеоспостереження для наведення ударів.

Україна, усвідомлюючи це, має визнати, що вона не має іншого вибору, окрім як негайно та рішуче розірвати ці стратегічні кайдани. Ціна цього розриву — прогнозований економічний шок у розмірі до 1.48 млрд USD інфляційних витрат та втрати 4.29 млрд USD експортної виручки — є неминучою платою за усунення неконтрольованого, катастрофічного ризику воєнного часу.

Рекомендується негайно розпочати реалізацію дорожньої карти:

Негайно провести аудит та ізолювати китайські компоненти та ПЗ у державному та критичному логістичному секторі.
Активувати правову підготовку для введення цільових санкцій проти КНР, спираючись на обґрунтування національної безпеки (GATT Article XXI).
Використати статус «Льодокола» для забезпечення максимальної синхронізації з програмами де-рискінгу ЄС та США, вимагаючи натомість довгострокових фінансових гарантій, преференційних режимів та стратегічних контрактів на імпорт критичного обладнання з Південної Кореї, Японії та ЄС.

Рішучі дії України щодо де-рискінгу стануть потужним політичним сигналом для союзників, що демонструє безкомпромісну прихильність інтеграції та стійкості. Ця ініціатива не лише забезпечить власну безпеку країни, але й зміцнить загальну стійкість Заходу у протистоянні осі стратегічних залежностей, що є фундаментальною умовою для досягнення повної та незворотної інтеграції в Євроатлантичну спільноту.

У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

ДЖЕРЕЛА: