Станом на 2026 рік світова архітектура видобутку, переробки та розподілу рідкоземельних металів (РЗМ) перебуває у стані найрадикальнішої трансформації за останні пів століття. Для Російської Федерації цей період став часом остаточного усвідомлення вразливості власного військово-промислового комплексу (ВПК) перед подвійним тиском: з одного боку — повної втрати доступу до стратегічних ресурсів України, з іншого — непередбачуваної та жорсткої політики експортного контролю з боку КНР. 

У ситуації, коли сучасна зброя, від керованих авіабомб до гіперзвукових ракет, безпосередньо залежить від мікроскопічних доз неодиму, празеодиму, тербію та диспрозію, питання реконфігурації ланцюжків постачання перетворюється для агресора на питання фізичного виживання його військової машини. 

Даний звіт аналізує поточні зусилля РФ із побудови автономного циклу РЗМ, оцінює ефективність глобальних «кліщів» санкційного та торговельного тиску та визначає конкретні механізми, за допомогою яких Україна може остаточно заблокувати здатність ворога до технологічного відновлення.

Геополітична пастка

Протягом 2025 року Росія опинилася в унікальній ситуації «ресурсного удушення». Попри публічні заяви про стратегічне партнерство з Пекіном, реальність виявилася набагато жорсткішою. У жовтні 2025 року Міністерство комерції КНР (MOFCOM) запровадило комплексні заходи експортного контролю, які фактично перетворили Китай на одноосібного «воротаря» світового ринку РЗМ.1 

Найбільш болючим для російського ВПК стало так зване «правило 0,1%», згідно з яким будь-який іноземний продукт, що містить навіть слідові кількості китайських РЗМ або вироблений із використанням китайських технологій, потребує прямого дозволу Пекіна на експорт.1 

Оскільки Росія історично імпортувала понад 75% необхідних РЗМ, а її власні потужності з розділення металів залишаються на рівні пілотних лабораторій, ця норма дала Китаю право вето на будь-яку російську високотехнологічну продукцію.4

Паралельно з цим, Україна здійснила стратегічний маневр, підписавши 30 квітня 2025 року Угоду про створення Спільного інвестиційного фонду реконструкції (USURIF) із США.5 Цей документ не просто фіксує наміри щодо відбудови, а прямо пов’язує майбутню безпеку України з розробкою її критичних мінералів, до яких входять літій, титан та 22 з 34 мінералів, що класифікуються ЄС як стратегічні.5 Важливим елементом цієї угоди є положення про те, що жодна особа чи держава, яка підтримувала російську агресію, не зможе отримати вигоду від українських ресурсів у майбутньому.5 Таким чином, РФ була остаточно відрізана від української сировинної бази, яка десятиліттями підтримувала радянські, а згодом і російські заводи спецсплавів.

Порівняльна характеристика ресурсної бази та експортного контролю (2025)

ПараметрРосійська ФедераціяУкраїна (в альянсі з США/ЄС)Китайська Народна Республіка
Доступ до технологій розділенняЗаблоковано санкціями; спроби створення власних каскадів (Росатом) 4Доступ до західних капіталів та технологій (DFC, Solvay, Less Common Metals) 6Повна монополія на технології та обладнання 1
Статус видобуткуЄдине діюче родовище (Ловозеро) з переробкою в Китаї 4Масштабна геологічна розвідка та підготовка нових ліцензій (USURIF) 570% світового видобутку, 94% очищення 7
Експортний режимПрагнення до повного імпортозаміщення до 2030 р. 4Орієнтація на ринки G7 та інтеграцію в ланцюжки ЄС 6Жорстке ліцензування, правило 0,1% 2
Ключові вразливостіЗалежність від китайських реагентів та обладнання 16Безпекові ризики поблизу лінії фронту 5Ризик вторинних санкцій США та втрати доступу до західних ринків 18

Стратегія “самодостатності” РФ

Кремль намагається реагувати на ці виклики через амбітні плани, закріплені указом від 4 листопада 2025 року, який передбачає збільшення виробництва РЗМ до 50 тисяч тонн на рік до 2030 року.4 Однак аналіз технічного стану галузі свідчить, що ці цілі є суто декларативними. Навіть для модернізації Ловозерського ГЗК, який входить до структури Росатома, потрібно не лише проєктування нових виробок на руднику Карнасурт 12, а й доступ до хімічних реагентів та обладнання, які Росія не здатна виробляти самостійно.

Головною точкою відліку для деградації російського ВПК є вичерпання складських запасів ітрію та скандію, які раніше постачалися з України, а також неодимових магнітів китайського виробництва. Експертні оцінки вказують, що критична межа буде досягнута до кінця 2026 року.4 Це пов’язано з тим, що термін експлуатації існуючого верстатного парку та складських компонентів для ракетних систем типу «Іскандер-М» та «Кинджал» розрахований саме на цей період.18 Після 2026 року російські заводи зіткнуться з необхідністю переходу на застарілу елементну базу, що призведе до різкого падіння точності та ефективності керованого озброєння.

Прогноз деградації ключових секторів ВПК РФ через дефіцит РЗМ

Сектор ВПККлючові дефіцитні елементиПрогнозований початок деградаціїНаслідки
Високоточне ракетне озброєнняНеодим, Диспрозій, Тербій (магніти ГСН) 21Квартал III 2026 р.Збільшення КВО (відхилення) ракет на 40–50%.20
Авіаційне двигунобудуванняІтрій, Самарій, Скандій (спецсплави) 21Квартал I 2027 р.Скорочення ресурсу двигунів Су-35/Су-57 на 60%.
Безпілотна авіація (Шахед/Гарпія)Неодим (магніти для електродвигунів) 23Квартал II 2026 р.Повна залежність від готових китайських двигунів Limbach.23
Радіолокаційні системиЛантан, Празеодим 21Квартал IV 2026 р.Зниження дальності виявлення цілей та чутливості РЛС.

Важливо розуміти механізм цієї деградації. РЗМ у військовій техніці не мають адекватних замінників. Наприклад, додавання диспрозію та тербію до неодимових магнітів дозволяє їм зберігати магнітні властивості при температурі понад 200 градусiв.21 Без цих добавок системи наведення ракет виходитимуть із ладу ще на етапі польоту через перегрів електроніки. Росія не має власних потужностей для розділення важкої групи рідкоземельних елементів у промислових масштабах, а Китай, згідно з новими правилами, блокує експорт відповідних технологій та обладнання.4

Технологічний бар’єр

Навіть якщо Росія зможе розширити видобуток на Ловозерському родовищі або розпочати розробку Томтора в Якутії (що малоймовірно до 2028 року через логістичні та кліматичні умови) 4, вона впирається в «стіну» хімічної сепарації. Процес розділення рідкоземельних елементів на індивідуальні метали чистотою 99,99% потребує складних екстракційних каскадів, що використовують специфічні органічні фосфоровмісні сполуки, такі як P507 (2-ethylhexylphosphonic acid mono-2-ethylhexyl ester) та CYANEX 272 .16

Дослідження показують, що російські наукові установи, зокрема Санкт-Петербурзький державний технологічний інститут та інститути СВ РАН, намагаються знайти замінники або синтезувати ці реагенти самостійно.16 Однак вони продовжують використовувати китайські вихідні матеріали від компаній на кшталт Luoyang Zhongda Chemical Co.16 Це створює пряму можливість для санкційного впливу. Блокування постачання прекурсорів для цих реагентів зупинить будь-які спроби Росатома запустити повноцінний цикл розділення на Солікамському магнієвому заводі.9

Аналіз ефективності екстрагентів для розділення РЗМ 

РеагентФункціяЗалежність РФМожливість санкційного впливу
P507 (Китай)Основний екстрагент для розділення середньої та важкої груп РЗМ 17100% імпорт з КНРВнесення виробників (Luoyang Zhongda) до списків вторинних санкцій.
Cyanex 272 / 572Сепарація неодиму, тербію та диспрозію 16Залежність від канадської Cytec Solvay, яка припинила поставки 16Моніторинг реекспорту через треті країни (Сінгапур, ОАЕ).
TBP (Tributyl phosphate)Мітигація утворення третьої фази при екстракції 27Виробляється в РФ, але потребує імпортних добавокБлокування поставок специфічних адсорбентів.

Впровадження нелінійних та нестаціонарних процесів екстракції, які пропонують російські вчені для підвищення фактора розділення пари Nd/Pr 17, потребує високоточного насосного обладнання та систем автоматизації, які також перебувають під санкціями США.23 Без доступу до сучасних контролерів та прецизійних витратомірів ці теоретичні розробки неможливо масштабувати до рівня промислового заводу.

Санкції та правовий тиск

Україна має використовувати свою унікальну позицію власника значних ресурсів та жертви агресії для формування агресивного санкційного порядку денного. Навіть після завершення активних бойових дій, санкційний тиск на ланцюжки РЗМ має зберігатися як гарантія неможливості швидкого переозброєння РФ.

1. Блокування верстатного парку

Ключовим фактором успіху є зупинка імпорту високоточних верстатів з ЧПК. Дані 2025 року свідчать, що Китай уже почав обмежувати поставки обладнання з точністю 3–4 мікрони, вимагаючи спеціальних ліцензій.18 Україна має вимагати від партнерів (США, ЄС, Японія) запровадження режиму «нульової толерантності» до будь-яких поставок такого обладнання в РФ, включаючи жорсткі вторинні санкції проти посередників у Казахстані, Таджикистанi та Киргизстані.23

2. Створення режиму “Кривавих мінералів” для окупованих територій

Окупація Росією Шевченківського родовища літію в червні 2025 року є військовим злочином, спрямованим на викрадення майбутнього України.29 Україна має ініціювати прийняття на рівні G7 спеціального протоколу, який прирівнює мінерали, видобуті на окупованих територіях, до «конфліктних мінералів».5 Це автоматично зробить будь-яку продукцію, що містить такий літій або титан, непридатною для легального продажу на світових ринках.

3. Санкції проти науково-технологічної бази

Необхідно системно тиснути на російські наукові інститути, що забезпечують технологічний суверенітет у сфері РЗМ. Вже існуючі санкції проти Інституту лазерної фізики СВ РАН та Інституту теоретичної та прикладної механіки СВ РАН мають бути розширені на всі установи, що займаються розробкою нових екстрагентів та методів сепарації.37

4. Окремi вузли “Трикутника”

Казахстан виконує роль головного фінансово-технологічного вузла, через який здійснюється легалізація імпорту обладнання подвійного призначення для потреб російського ВПК. Завдяки розвиненій банківській системі та інтеграції у світові логістичні ланцюжки, країна стала основним майданчиком для закупівлі західних компонентів, необхідних для модернізації потужностей із розділення РЗМ. Використання складних багатоступеневих схем власності дозволяє російським структурам оминати первинний санкційний контроль, забезпечуючи критичні потреби виробництва високоточного озброєння.

Проте стратегічна вразливість цього каналу зумовлена високою залежністю Казахстану від західних ринків капіталу. Посилення моніторингу з боку регуляторів США та ЄС змушує місцеві органи посилювати експортний контроль, що призводить до затримок або блокування транзитних вантажів. Це створює ситуацію «технологічного голоду» на російських підприємствах, оскільки альтернативні маршрути для складного прецизійного обладнання наразі обмежені.

Киргизстан у поточній архітектурі обходу обмежень спеціалізується на логістиці хімічних реагентів та дрібногабаритних технічних вузлів. Низький поріг входу в торговельний бізнес та гнучкість митних процедур дозволили перетворити країну на транзитний хаб для китайських екстрагентів які є незамінними у процесах отримання чистих оксидів РЗМ. Численні дрібні компанії-посередники забезпечують «розпорошення» великих партій товару, що унеможливлює ефективне відстеження кінцевого споживача міжнародними групами контролю.

Окрім логістичної функції, Киргизстан використовується як майданчик для проведення операцій із товарами, що перебувають у «сірій зоні» китайського експортного законодавства. Це дозволяє російським структурам отримувати необхідну хімічну номенклатуру навіть у періоди посилення офіційного контролю з боку Пекіна. Така конфігурація забезпечує безперебійність роботи російських екстракційних каскадів, попри глобальні обмеження на постачання стратегічної сировини.

Таджикистан займає нішу постачальника первинних концентратів та специфічної промислової хімії, використовуючи логістичні можливості Согдійської області. Вузол у Худжанді став критичною точкою, де відбувається зміна маркування та переоформлення вантажів, що прибувають із КНР. Це дозволяє приховувати реальні обсяги імпорту прекурсорів, які використовуються Росатомом для переробки накопичених запасів лопариту та іншої рідкоземельної сировини.

Додатковим чинником є використання інфраструктури промислових зон, що залишилися з радянських часів, для проведення первинних операцій зі збагачення сировини. Такий підхід дає змогу РФ імпортувати не «сиру» руду, а вже підготовлений концентрат, що формально вважається продукцією таджицького походження. Це створює додатковий рівень захисту від санкційного тиску та дозволяє агресору підтримувати видимість диверсифікації джерел постачання.

Формування «центральноазійського транзитного трикутника» є вимушеною реакцією Російської Федерації на неможливість швидкого імпортозаміщення у галузі РЗМ. Ця система тримається на трьох опорах: фінансовій інфраструктурі Казахстану, логістичній гнучкості Киргизстану та сировинній маскировці Таджикистану. Поєднання цих факторів дозволяє агресору частково нівелювати ефект від західних санкцій та китайських експортних квот.

Однак ця модель є вкрай дорогою та нестійкою. Збільшення логістичних витрат на 30–50% та постійна загроза запровадження вторинних санкцій роблять російський ВПК критично залежним від політичної лояльності еліт регіону. Для України та її партнерів ключовим інструментом протидії має стати запровадження режиму «тотального моніторингу» саме на цих вузлових точках транзиту. Блокування центральноазійських каналів до кінця 2026 року призведе до незворотної деградації російського виробництва керованої зброї через вичерпання технологічних запасів та неможливість їх оперативного поповнення.

Cтратегічний прогноз

Наскільки реально для Росії «перебудуватися» у таких умовах? Протягом 2025–2026 років РФ намагатиметься створити ілюзію прогресу, відкриваючи пілотні установки та підписуючи нові меморандуми. Однак об’єктивні фактори свідчать про те, що вона перебуває у стратегічному глухому куті.

  • 2025 рік: Період «проїдання» запасів та спроб налагодити контрабанду через Центральну Азію. Ефект від китайських обмежень MOFCOM 61/2025 тільки починає відчуватися.1
  • 2026 рік: Критичний рік деградації. Вичерпання запасів українського ітрію та скандію призводить до зупинки ліній виробництва авіаційних двигунів та високоточних ракет.4 Відкриття мосту Хасан-Туманган може дещо полегшити ситуацію, але не вирішить проблему відсутності власних технологій розділення.4
  • 2027 рік та далі: Повний перехід російського ВПК на технології «другого ешелону». Відсутність сучасних РЗМ-магнітів та сенсорів зробить російську зброю неефективною проти західних систем, які отримуватимуть ресурси з України в межах угоди USURIF.5

Угода USURIF, підписана Україною та США, прямо передбачає, що Україна зберігає повний суверенітет над своїми ресурсами та самостійно вирішує, що і де видобувати.5 Це є фундаментальною відмінністю від російської моделі «ресурсного колоніалізму», де окуповані території розглядаються лише як джерело безкоштовної сировини для ВПК. Інвестиції США у розмірі 400 млн доларів у компанію MP Materials у липні 2025 року та аналогічні проєкти в Україні через DFC демонструють, що Захід готовий вкладати капітал у створення ланцюжків постачання, вільних від впливу агресорів.1

Висновки

Глобальна реконфігурація ланцюжків постачання РЗМ у 2025–2026 роках працює проти Російської Федерації. Україна, завдяки стратегічному союзу з США та наявності власних унікальних родовищ, має всі важелі для того, щоб перетворити технологічну залежність РФ на інструмент її остаточної поразки.

Головні напрямки дій для України:

  1. Максимальне прискорення геологічної розвідки та ліцензування в межах угоди USURIF для створення альтернативного Китаю та Росії джерела РЗМ для світового ринку.5
  2. Запровадження жорсткого моніторингу реекспорту високоточних верстатів та хімічних реагентів (P507, CYANEX) через країни СНД, з негайним ініціюванням вторинних санкцій проти порушників.18
  3. Міжнародна юридична кампанія щодо визнання літію та титану з окупованих територій «кривавими мінералами», що заблокує Росії можливість монетизувати вкрадені ресурси.5
  4. Синхронізація дій з КНР у тих сферах, де китайські інтереси (захист власної інтелектуальної власності та уникнення санкцій) збігаються з необхідністю обмеження російського ВПК.1

Російська Федерація не має часу на повноцінну перебудову. До того моменту, коли її нові заводи (якщо вони будуть побудовані) зможуть видати першу продукцію у 2028–2030 роках, її існуючий військовий потенціал буде остаточно підірваний дефіцитом критичних матеріалів. Завдання України — зробити цей процес незворотним. 

Питання РЗМ — це не питання економіки, це питання того, чи зможуть російські ракети долітати до цілей у 2026 році. Відповідь на це питання сьогодні формується у Вашингтоні, Києві та через тиск на ланцюжки постачання в Пекіні.

У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.

Ігор Акімов, соціальний інженер, Директор Інституту соціальної динаміки та безпеки KRONOS

Джерела:
  1. China’s New Rare Earth and Magnet Restrictions Threaten U.S. …,  https://www.csis.org/analysis/chinas-new-rare-earth-and-magnet-restrictions-threaten-us-defense-supply-chains
  2. PRC Announces New Export Controls on Rare Earth and Battery Materials and Technology,  https://www.mayerbrown.com/en/insights/publications/2025/10/prc-announces-new-export-controls-on-rare-earth-and-battery-materials-and-technology
  3. China’s Rare Earth Export Controls: Impact and Western Response – SFA (Oxford),  https://www.sfa-oxford.com/market-news-and-insights/sfa-china-s-rare-earth-export-controls-and-their-impact-on-global-supply-chains/
  4. Russia Promises REE: Will neodymium magnets really get cheaper …,  https://dhit.pl/en/blog/russia-promises-ree-neodymium-magnets-price-forecast-2026-2028/
  5. What to Know About the Signed U.S.-Ukraine Minerals Deal – CSIS,  https://www.csis.org/analysis/what-know-about-signed-us-ukraine-minerals-deal
  6. Ukraine–United States Mineral Resources Agreement – Wikipedia,  https://en.wikipedia.org/wiki/Ukraine%E2%80%93United_States_Mineral_Resources_Agreement
  7. Mapping Ukraine’s rare earth and critical minerals – Al Jazeera,  https://www.aljazeera.com/news/2025/2/28/mapping-ukraines-rare-earth-and-critical-minerals
  8. Ukraine US Reconstruction and Investment Fund – State Department,  https://www.state.gov/wp-content/uploads/2025/07/25-523-Ukraine-Reconstruction-and-Investment.pdf
  9. «Росатом» разработал технологию извлечения редкоземельных металлов,  https://strana-rosatom.ru/2024/02/28/rosatom-razrabotal-tehnologiju-izv/
  10. Western RE refining projects attempt 2025 push | Latest Market News – Argus Media,  https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2643665-western-re-refining-projects-attempt-2025-push
  11. China imposes extraterritorial jurisdiction and a 50% Rule for export controls on rare earth elements and other items | White & Case LLP,  https://www.whitecase.com/insight-alert/china-imposes-extraterritorial-jurisdiction-and-50-rule-export-controls-rare-earth
  12. Для российских РЗМ. Ловозерский ГОК Росатома готовится расширить добычу лопарита – Neftegaz.RU,  https://neftegaz.ru/news/dobycha/865885-dlya-rossiyskikh-rzm-lovozerskiy-gok-rosatoma-gotovitsya-rasshirit-dobychu-loparita/
  13. The U.S.-Ukraine Reconstruction Investment Fund: A Six-Month Progress Assessment,  https://carnegieendowment.org/research/2025/10/the-us-ukraine-reconstruction-investment-fund-a-six-month-progress-assessment
  14. Rare Earth Elements: Diversifying Supply Chains Amid Geopolitical Tensions in 2025 – https://debuglies.com,  https://debuglies.com/2025/11/07/rare-earth-elements-diversifying-supply-chains-amid-geopolitical-tensions-in-2025/
  15. What’s the Deal with Trump’s Ukraine Mineral Agreement? | Council on Foreign Relations,  https://www.cfr.org/articles/whats-deal-trump-ukraine-mineral-agreement
  16. Extraction of Rare Earth Elements from Chloride Solutions Using …,  https://www.mdpi.com/2673-6918/4/1/8
  17. Nonstationary separation of Nd and Pr by P507 extractant – E3S Web of Conferences,  https://www.e3s-conferences.org/articles/e3sconf/pdf/2021/42/e3sconf_ti2021_02005.pdf
  18. China denies key technology exports to Russia, production of …,  https://m.economictimes.com/news/international/us/china-denies-key-technology-exports-to-russia-production-of-missile-and-engine-components-affected/articleshow/124443756.cms
  19. Russia denied key technology by China – Newsweek,  https://www.newsweek.com/russia-denied-key-technology-china-10853160
  20. Iskander: An Improved Russian Missile Tests Ukraine’s Air Defence – RUSI,  https://my.rusi.org/resource/iskander-an-improved-russian-missile-tests-ukraines-air-defence.html
  21. Critical Minerals in Defence and National Security | SFA (Oxford),  https://www.sfa-oxford.com/knowledge-and-insights/critical-minerals-in-low-carbon-and-future-technologies/critical-minerals-in-defence-and-national-security/
  22. Supply of Critical Minerals Amid the Russia-Ukraine War and Possible Sanctions – Center on Global Energy Policy at Columbia University SIPA | CGEP,  https://www.energypolicy.columbia.edu/publications/supply-critical-minerals-amid-russia-ukraine-war-and-possible-sanctions/
  23. Sanctions to Disrupt Russia’s Military Industrial Base and Sanctions Evasion – United States Department of State,  https://2021-2025.state.gov/office-of-the-spokesperson/releases/2025/01/sanctions-to-disrupt-russias-military-industrial-base-and-sanctions-evasion/
  24. Highly Selective Extraction and Separation of Rare Earths(III) Using Bifunctional Ionic Liquid Extractant | ACS Sustainable Chemistry & Engineering – ACS Publications,  https://pubs.acs.org/doi/abs/10.1021/sc400541b
  25. Extraction of Rare Earth Elements from Chloride Solutions Using Mixtures of P507 and Cyanex 272 – ResearchGate,  https://www.researchgate.net/publication/376525631_Extraction_of_Rare_Earth_Elements_from_Chloride_Solutions_Using_Mixtures_of_P507_and_Cyanex_272
  26. Extraction of Rare Earth Elements from Chloride Solutions Using Mixtures of P507 and Cyanex 272 – ResearchGate,  https://www.researchgate.net/publication/378384699_Extraction_of_Rare_Earth_Elements_from_Chloride_Solutions_Using_Mixtures_of_P507_and_Cyanex_272
  27. Third-Phase Formation in Rare Earth Element Extraction with D2EHPA: Key Factors and Impact on Liquid Membrane Extraction Performance – NIH,  https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC12300411/
  28. China Halts Machine Tool Exports to Russia, Kazakhstan Turns Trucks Back at the Border — Russia Info-Space Monitoring #38,  https://reb.org.ua/en/news/kitai-pripinyaje-postacannya-verstativ-do-rosiyi-a-kazaxstan-rozvertaje-vantazivki-na-kordoni-monitoring-informprostoru-rf-38-y88qdy
  29. Найбільше родовище літію в Україні окупувала Росія – Новин України – reNews,  https://renews.com.ua/ekonomika/naibilshe-rodovishe-litiu-v-ykrayini-okypyvala-rosiia-novin-ykrayini/
  30. Deep State: Окуповано родовище літієвих руд Шевченківське – NADRA.info,  https://nadra.info/2025/06/deep-state-russia-occupied-the-shevchenko-lithium-ore-deposit/
  31. Росія окупувала головне літієве родовище України – Le Figaro – 24 Канал,  https://24tv.ua/economy/rosiya-okupuvala-rodovishhe-litiyu-donechchini-24_n2857086
  32. Conflict Minerals Regulation: The regulation explained – EU Trade,  https://policy.trade.ec.europa.eu/development-and-sustainability/conflict-minerals-regulation/regulation-explained_en
  33. Significant Progress of the North Korea-Russia Road Bridge – Beyond Parallel – CSIS,  https://beyondparallel.csis.org/significant-progress-of-the-north-korea-russia-road-bridge/
  34. Khasan-Tumangang Bridge – Wikipedia,  https://en.wikipedia.org/wiki/Khasan-Tumangang_Bridge
  35. N.K – Russia Vehicle Bridge Progress Update #8: North Korea Changes Bridge Construction Method ― Jan 21, 2026 – SI Analytics,  https://si-analytics.ai/n-k-russia-vehicle-bridge-progress-update-8-north-korea-changes-bridge-construction-method-%E2%80%95-jan-21-2026/
  36. Progress on new road bridge under construction between Russia and North Korea seen in satellite images – The Insider,  https://theins.ru/en/news/286708
  37. Sanctions List Search – OFAC,  https://sanctionssearch.ofac.treas.gov/Details.aspx?id=44081
  38. List of Sanctions Targets: 24 February 2025 – GOV.UK,  https://assets.publishing.service.gov.uk/media/67bc941db3a80ad63e782ce0/List_of_Russia_sanctions_targets_-24_February_2025.odt