У третій декаді XXI століття природа глобальних конфліктів зазнала тектонічних змін, які за своєю значущістю можна порівняти з появою ядерної зброї. Російсько-українська війна стала полігоном для кристалізації нової доктрини — когнітивної війни (cognitive warfare). Якщо кінетична війна спрямована на фізичне знищення живої сили та інфраструктури противника, а класична інформаційна війна — на контроль над потоками даних, то когнітивна війна має на меті значно амбітнішу ціль: “злам” (hacking) самого процесу мислення, інтерпретації реальності та прийняття рішень як на індивідуальному, так і на колективному рівнях.1

Російська Федерація, спираючись на радянську спадщину “активних заходів” (active measures) та теорію рефлексивного управління, трансформувала ці концепції за допомогою сучасних технологій. Ключовим інструментом цієї трансформації стала інтеграція штучного інтелекту (ШІ) з платформами масової соціальної взаємодії, насамперед Telegram. Цей месенджер, який парадоксальним чином поєднує в собі функції засобу зв’язку, новинного агрегатора та інструменту соціальної мобілізації, перетворився на “центр тяжіння” (center of gravity) російських когнітивних операцій в Україні.1

Аналіз оперативної обстановки станом на 2025 рік свідчить, що ворог використовує відкриті метрики Telegram (перегляди, пересилання, реакції) не просто для оцінки охоплення пропаганди, а як джерело даних для “онлайн-соціології” в реальному часі. Це дозволяє російським системам ШІ, таким як “Вепр”, “Катюша” та “Окулус”, моделювати поведінкові реакції українського суспільства, прогнозувати “точки соціального вибуху” та коригувати політичні стратегії з хірургічною точністю, недосяжною для традиційних методів розвідки.4

Даний звіт має на меті надати вичерпний аналіз архітектури російської когнітивної агресії, розкрити механізми використання Telegram як інструменту соціального моделювання та обґрунтувати екзистенційну необхідність переходу України від стратегії пасивної “стійкості” (resilience) до доктрини активних наступальних когнітивних операцій. Пасивність або затримка у впровадженні контрзаходів у цій сфері загрожує втратою стратегічної ініціативи, що може призвести до незворотної фрагментації суспільного консенсусу та поразки навіть за умов успішних дій на полі бою.1

Telegram як інструмент “онлайн-соціології”

Платформа Telegram, створена Павлом Дуровим, посідає унікальне місце в екосистемі сучасної війни. Станом на 2023–2025 роки вона стала основним джерелом новин для понад 72% населення України, фактично замінивши собою традиційні медіа та навіть офіційні канали комунікації влади.7 Популярність платформи зумовлена її швидкістю, зручністю та ілюзією анонімності. Однак саме ці характеристики перетворили її на ідеальне середовище для розгортання ворожих когнітивних операцій.

Архітектура Telegram створює специфічну “сіру зону”, де відсутність алгоритмічної стрічки новин (на відміну від Facebook чи X) компенсується механізмом вірального поширення через репости (forwards). Це дозволяє ворожим акторам створювати закриті екосистеми впливу, де дезінформація циркулює між тисячами анонімних каналів, створюючи ефект “луна-камери”.3

Більше того, технічний аналіз інфраструктури Telegram виявляє критичні вразливості, які можуть експлуатуватися російськими спецслужбами. Розслідування показують, що значна частина трафіку месенджера проходить через сервери компаній, афілійованих з РФ (наприклад, Global Network Management), а унікальні ідентифікатори користувачів (auth_key_id) передаються в незашифрованому вигляді, що дозволяє системам типу СОРМ (Система технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів) деанонімізувати користувачів та будувати графи їхніх соціальних зв’язків.9

Для російських стратегів когнітивної війни Telegram є не стільки засобом мовлення, скільки гігантським сенсором для збору розвідувальних даних про психоемоційний стан українського суспільства. Ворог використовує відкриті метрики платформи для проведення так званої “онлайн-соціології”, яка за своєю оперативністю та охопленням значно перевершує традиційні соціологічні опитування.3

Система збору даних базується на трьох ключових параметрах:

  1. Коефіцієнт віральності та ланцюжки пересилань (Forwarding Cascades):
    Пересилання повідомлення в Telegram є актом активної дії, що свідчить про високий ступінь емоційного залучення користувача. Російські алгоритми аналізують графи пересилань, щоб ідентифікувати так звані “вузлові точки” (bridge nodes) — канали або окремих інфлюенсерів, які з’єднують різні кластери українського суспільства (наприклад, волонтерські спільноти, регіональні чати, професійні групи). Видалення або компрометація таких вузлів може призвести до розпаду інформаційної зв’язності, тоді як їх захоплення дозволяє ворогу вкидати наративи, що миттєво охоплюють цільові аудиторії.
  2. Емоційний спектр реакцій (Sentiment Analysis via Reactions):
    Telegram надає користувачам можливість ставити емодзі-реакції під постами. Для ШІ-систем ворога це є джерелом квантифікованих емоційних даних. Дослідження показують, що реакції в Telegram часто виконують роль “соціальних сигналів” (social cues), демонструючи групову приналежність та схвалення, а не лише індивідуальні емоції. Аналізуючи співвідношення позитивних (👍, ❤️), негативних (👎, 💩) та скептичних (🤔) реакцій, російські аналітики отримують миттєвий зріз настроїв щодо конкретних тем (мобілізація, корупція, відключення світла) без необхідності проводити опитування.
  3. Динаміка переглядів та охоплення (Views Velocity):
    Швидкість набору переглядів (velocity) дозволяє оцінити актуальність теми в режимі реального часу. Якщо певний наратив (наприклад, про “зраду партнерів”) набирає перегляди швидше за офіційні зведення, це сигналізує про наявність когнітивної прогалини, яку ворог миттєво заповнює.

Моделювання політичних стратегій та “АНО Діалог”

Отримані дані використовуються не хаотично, а для системного моделювання політичних процесів. Ключовим оператором цієї діяльності є АНО “Діалог” (Автономна некомерційна організація “Діалог”) та пов’язані з нею структури, такі як “Social Design Agency” (SDA).14 Хоча офіційно ці організації займаються “цифровізацією зворотного зв’язку” між владою та громадянами в РФ, фактично вони виконують функції розвідувально-аналітичних центрів для ведення когнітивної війни.

АНО “Діалог” використовує власні соціологічні панелі та автоматизовані інструменти (чат-боти, парсери) для збору даних з окупованих територій та підконтрольної Україні частини держави.14 На основі цих даних будуються моделі:

  • Прогнозування протестного потенціалу: ШІ аналізує кореляцію між негативними реакціями в локальних чатах (наприклад, “Одеса Світло”) та реальними протестними акціями, дозволяючи прогнозувати, де і коли можлива дестабілізація.
  • Тестування наративів: Перед запуском масштабної кампанії (наприклад, про “нелегітимність влади” після травня 2024 року) ворог тестує різні варіанти меседжів у невеликих групах, вимірює реакцію через метрики Telegram і масштабує лише ті, що викликають найбільший резонанс (високий Coefficient of Distortion).1
  • Створення “синтетичної реальності”: Використовуючи ботоферми, керовані ШІ, ворог створює ілюзію масової підтримки проросійських наративів у коментарях, що впливає на сприйняття реальних користувачів за принципом “спіралі мовчання”.4

Цей підхід перетворює український інформаційний простір на керований полігон, де ворог має перевагу “спостерігача”, здатного бачити приховані течії суспільних настроїв краще, ніж сама українська держава, якщо та покладається лише на класичні методи.

Арсенал РФ: ШІ-системи когнітивного контролю

Здатність Росії вести когнітивну війну базується на потужній технологічній інфраструктурі. Це не розрізнені хакери чи “тролі”, а промислові державні системи моніторингу та впливу, інтегровані в єдиний контур управління під егідою Адміністрації Президента РФ та спецслужб.

Система “Катюша”

Система медіа-моніторингу “Катюша”, розроблена компанією М-13 (пов’язаною з Владиславом Клюшиним, екстрадованим до США), є основним інструментом Адміністрації Президента РФ та Міністерства оборони для відстеження інформаційного поля.6

  • Масштаб: Система моніторить понад 40 000 джерел у реальному часі, включаючи традиційні ЗМІ, соціальні мережі та, що найважливіше, закриті та відкриті канали Telegram.6
  • Функціонал: “Катюша” оцінює тональність повідомлень, швидкість їх поширення та охоплення аудиторії. Вона здатна формувати миттєві звіти про “інформаційні атаки” та настрої еліт.
  • Значення для України: Після успішного кіберзлому системи українськими хактивістами у листопаді 2023 року стало відомо, що “Катюша” використовується для аналізу українського інфопростору з метою виявлення вразливостей для подальших інформаційних ударів.19 Вона дозволяє Кремлю бачити реакцію українців на ракетні обстріли чи політичні заяви з точністю до хвилини.

Система “Вепр”

Якщо “Катюша” фіксує те, що вже сталося, то система “Вепр”, яка розробляється Головним радіочастотним центром (ГРЧЦ) Роскомнадзору, призначена для передбачення майбутнього. Це система предиктивної аналітики, що використовує ШІ для виявлення “точок інформаційної напруги” (information tension points).5

  • Алгоритмічна суть: “Вепр” аналізує динаміку поширення інформації, щоб виявити зародження “інформаційних бомб” — тем, які мають потенціал перерости у масове невдоволення або протести, ще до того, як вони стануть вірусними.5
  • Застосування проти України: У контексті війни “Вепр” може використовуватися для моделювання сценаріїв дестабілізації. Наприклад, система може виявити, що тема підвищення тарифів у поєднанні з новинами про корупцію викликає аномальний сплеск негативних реакцій у певному регіоні. На основі цього прогнозу російські спецслужби можуть запустити цільову кампанію саме в цьому регіоні, щоб спровокувати реальні заворушення.23
  • Загроза: Здатність “Вепра” прогнозувати поширення інформації дозволяє ворогу діяти на випередження, нівелюючи зусилля українських стратегічних комунікацій ще до їх початку.

Система “Окулус”

Система “Окулус” доповнює текстовий аналіз можливостями комп’ютерного зору (computer vision). Вона здатна обробляти понад 200 000 зображень та відео на добу, автоматично виявляючи заборонену символіку, заклики до протестів та ідентифікуючи обличчя учасників масових зібрань.24

  • Функціонал: Система розпізнає текст на зображеннях (меми, плакати), аналізує сцени у відеопотоці та класифікує контент за категоріями (“екстремізм”, “ЛГБТ-пропаганда”, “дискредитація армії”).
  • Роль у війні: Проти України “Окулус” використовується для аналізу візуального контенту з фронту та тилу. Це дозволяє ворогу швидко знаходити відео з наслідками “прильотів” для коригування вогню, ідентифікувати українських військових на відео з полону або соцмереж, а також автоматизувати створення діпфейків (deepfakes), які дискредитують українське командування.26

Оперативна обстановка

Аналіз інформаційного простору України у 2024–2025 роках виявляє тривожний стратегічний дисбаланс. Українська сторона, володіючи ініціативою на початку вторгнення, поступово втрачає контроль над смислами.

  • Українська тактика (“Стіна звуку”): Офіційні комунікації України часто базуються на масованій генерації фактологічного контенту — новин, зведень, фотофіксації злочинів. Ця стратегія відповідає на питання “Що сталося?”. Однак, величезний обсяг інформації (до 3 471 постів на добу в топ-сегменті) створює ефект інформаційного шуму, що призводить до когнітивного перевантаження аудиторії та втоми від новин.1
  • Російська стратегія (“Точкові удари”): Ворог діє асиметрично. Замість конкуренції в кількості новин, російська пропаганда використовує українські ж інформаційні приводи для відповіді на питання “Хто винен?” та “Чому це сталося?”. Використовуючи мережі афілійованих каналів, РФ нав’язує свою інтерпретацію подій (наприклад, “корупція у владі” як причина невдач на фронті), експлуатуючи емоційну втому українців. Це паразитична стратегія, яка дозволяє ворогу економити ресурси, використовуючи енергію супротивника проти нього самого.1.

“Карусель емоцій”. Вона базується на нейробіологічних механізмах:

  1. Дофамінова фаза (Надія/Звичка): Близько 80% контенту на ворожих ресурсах є нейтральним або корисним (попередження про тривоги, новини ЖКГ, “інсайди”). Це формує довіру та звичку споживати інформацію саме з цього джерела.
  2. Кортизолова фаза (Страх/Зрада): Решта 20% контенту — це раптові, емоційно заряджені вкиди, що викликають гострий стрес, гнів або паніку. Після такого удару людина інстинктивно повертається до каналу за “заспокійливим” (новою дозою інформації), потрапляючи у замкнене коло залежності.1

Це призводить до ситуації, коли значна частина населення живе у викривленій реальності, де, наприклад, масштаби мобілізаційних порушень сприймаються як тотальний “геноцид”, що не відповідає статистичній реальності, але паралізує державні процеси.

Ключові вектори когнітивних ударів

Базуючись на даних своєї “онлайн-соціології”, РФ зосередила зусилля на трьох векторах, що б’ють по найболючіших точках українського суспільства:

  1. Делегітимізація влади: Просування тези про “нелегітимність” Президента та парламенту після завершення конституційних термінів у мирний час. Мета — зробити будь-які непопулярні рішення влади (податки, мобілізація) апріорі злочинними в очах громадян. Недовіра до Президента, за даними аналізу, зросла до 32%.1
  2. Мобілізаційний саботаж: Створення образу ТЦК як “каральних загонів”, а ухилення від служби — як акту “героїчного опору”. Близько 60% анонімних повідомлень на цю тему мають агресивно негативний характер, що провокує фізичні конфлікти всередині країни.1
  3. Геополітичне сирітство: Нав’язування думки, що “Захід втомився і злив Україну”. Цей наратив підкріплюється маніпулятивним висвітленням політичних дискусій у США та ЄС. Як наслідок, довіра до стратегічних партнерів (США) впала з 41% у 2024 році до 21% у 2025-му.1

Від пасивної оборони до когнітивного наступу

Аналіз загроз та динаміки конфлікту приводить до безальтернативного висновку: стратегія пасивної оборони, яка домінувала в Україні протягом перших років повномасштабної війни, вичерпала себе. Покладання виключно на спростування фейків (debunking), блокування ворожих ресурсів та підвищення медіаграмотності є шляхом до поразки у довгостроковій перспективі.

Чому оборона не працює?

  • Асиметрія етики: Демократична держава обмежена правдою та законом, тоді як ворог використовує брехню та маніпуляцію без обмежень.1
  • Ефект першості: Психологічні дослідження доводять, що спростування завжди має менше охоплення та вплив, ніж первинний емоційний фейк. “Осад залишається” навіть після логічного спростування.
  • ШІ-масштабування: Технологічна перевага ворога у використанні ШІ (“Вепр”, “Окулус”) дозволяє йому генерувати та адаптувати дезінформацію зі швидкістю, яку неможливо перекрити ручним фактчекінгом.

Україна зобов’язана перейти до доктрини активних когнітивних операцій та наступальної когнітивної війни. Це вимагає не просто реагувати на дії ворога, а перехоплювати ініціативу, формувати власний порядок денний та атакувати когнітивний простір противника.

Першим кроком має стати перехід від “дебанкінгу” до “пребанкінгу” (pre-bunking). Це методика “когнітивної вакцинації”, яка передбачає попередження аудиторії про можливі маніпуляції та пояснення механізмів їх дії ще до того, як ворог завдасть удару.1

  • Механізм: Держава, використовуючи власні інструменти прогнозування (аналогічні “Вепру”), має моделювати ймовірні інформаційні атаки ворога перед прийняттям важливих рішень (наприклад, зміни в енергетиці чи мобілізації). На випередження запускається комунікаційна кампанія, яка не просто інформує, а “щепить” суспільство від ворожих наративів, розкриваючи їхню маніпулятивну суть заздалегідь.
  • Приклад: Успішний кейс — попередження розвідкою США та Британії про плани вторгнення РФ у 2022 році (“pre-bunking” false flag operations), що зруйнувало російський план створення casus belli. Цей підхід має стати системним на рівні національної стратегії.

Україна має перенести когнітивну війну на територію ворога. Це не означає створення дзеркальної машини пропаганди, а передбачає використання вразливостей російського суспільства та системи управління.28

  1. Проектування невизначеності та рефлексивне управління: Використання методів, які змушують російське керівництво сумніватися у лояльності власного населення, армії чи еліт. Створення інформаційних приводів, що провокують внутрішні конфлікти (“війни башт Кремля”, міжнаціональні напруження).
  2. Атака на “міфи сили”: Російська ідеологія тримається на міфі про “велич” та “непереможність”. Системне руйнування цього міфу через демонстрацію вразливості російського тилу, некомпетентності командування та реальних втрат є критичним. Проєкт “Хочу жити” (здача в полон) є прикладом успішної, але тактичної операції. Необхідне масштабування до рівня стратегічних кампаній, спрямованих на деморалізацію широких верств населення РФ.7
  3. Ліквідація інфраструктури FIMI: Удари мають завдаватися не лише по інформаційному контенту, а й по технічній та фінансовій інфраструктурі, що забезпечує ворожі операції. Це включає ідентифікацію та санкціонування підставних компаній, хостинг-провайдерів, реєстраторів доменів та рекламних мереж, які обслуговують такі проєкти як “Doppelgänger” та “Portal Kombat”.1

Окремим, критично важливим напрямком є “когнітивна деокупація” тимчасово окупованих територій (ТОТ), зокрема Криму. Це процес ментального повернення громадян в український смисловий та правовий простір, який має розпочатися задовго до фізичного звільнення територій.30

  • Візія майбутнього: Стратегія не може обмежуватися трансляцією новин “Єдиного марафону”. Необхідно створити привабливу та реалістичну візію майбутнього для мешканців ТОТ, яка конкуруватиме з російською пропагандою “стабільності”. Це вимагає глибокого розуміння страхів (наприклад, відповідальність за колабораціонізм) та надій населення, що знову повертає нас до необхідності якісної “онлайн-соціології” та аналізу настроїв.32
  • Інструментарій: В умовах блокування українських медіа, основним каналом комунікації залишаються цифрові платформи та горизонтальні зв’язки. Потрібне створення безпечних каналів комунікації та контенту, який відповідає на конкретні життєві запити мешканців окупації, поступово відновлюючи довіру до України.34

Висновки

Станом на середину третього десятиліття XXI століття Україна опинилася в епіцентрі безпрецедентної за масштабами та технологічністю когнітивної війни. Російська Федерація, використовуючи відкритість демократичних платформ (Telegram) та передові досягнення у сфері штучного інтелекту (“Вепр”, “Катюша”), побудувала систему тотального моніторингу та моделювання поведінки українського суспільства. Здатність ворога бачити “онлайн-соціологію” в реальному часі та використовувати її для корекції своїх стратегій створює екзистенційну загрозу, яку неможливо нейтралізувати традиційними методами.

Для збереження суб’єктності та перемоги у цій війні Україна зобов’язана здійснити радикальну трансформацію своєї інформаційної політики, перейшовши до активної когнітивної оборони та наступу.

Ключові рекомендації:

  1. Створення єдиного Центру когнітивної безпеки: Необхідна інституціоналізація когнітивної війни. Потрібен єдиний орган (на базі РНБО або нової структури), який координуватиме зусилля розвідки, військових, дипломатів та громадянського суспільства. Цей центр має займатися не лише захистом, а й плануванням та проведенням наступальних операцій у когнітивному просторі ворога.1
  2. Розробка національних ШІ-систем (“Український Вепр”): Україна не може покладатися на інтуїцію в епоху алгоритмів. Необхідно інвестувати у розробку власних систем моніторингу та предиктивної аналітики, які дозволять виявляти інформаційні загрози на етапі їх зародження та моделювати вплив власних стратегічних комунікацій.
  3. Регулювання “сірих зон” (Telegram): Держава повинна виробити жорстку та прагматичну політику щодо платформ, які використовуються як зброя. Це включає вимоги щодо деанонімізації адміністраторів каналів з великою аудиторією, відкриття алгоритмів та співпраці у протидії бот-мережам. У разі відмови платформи від співпраці, Україна повинна мати технічні можливості для деградації трафіку або блокування специфічних ворожих ресурсів.1
  4. Впровадження “Пребанкінгу” як стандарту держуправління: Комунікація складних реформ та рішень має супроводжуватися попереджувальними кампаніями, що формують імунітет суспільства до неминучих маніпуляцій ворога.
  5. Глобалізація українського наративу: Активна дипломатія правди має вийти за межі Заходу. Необхідно масштабувати операції впливу на аудиторії Глобального Півдня, де російська пропаганда домінує, використовуючи сучасні методи когнітивного маркетингу.

Україна не має права “відстати від процесів”. У сучасній війні перемога на полі бою є необхідною, але недостатньою умовою. Остаточна перемога здобувається у свідомості людей. І в цій битві Україна повинна бути не жертвою, що виправдовується, а гравцем, що нав’язує свою волю та свої смисли.


У розслідуванні активно використовувалися інструменти OSINT та штучний інтелект, зокрема моделі Gemini та Grok. Методи OSINT дозволили збирати та аналізувати відкриті дані з різних джерел, включаючи соціальні мережі, публічні бази даних та веб-ресурси. Gemini забезпечував глибокий аналіз текстових даних, виявлення закономірностей та прогнозування, тоді як Grok, створений xAI, використовувався для обробки складних запитів та генерування точних висновків на основі великих обсягів інформації. Поєднання цих технологій дозволило значно пришвидшити процес розслідування, підвищити точність отриманих результатів та виявити зв’язки, які могли б залишитися непоміченими традиційними методами.


Джерела:
  1. Тг.DOC
  2. Cognitive Warfare – NATO’s ACT, https://www.act.nato.int/activities/cognitive-warfare/
  3. Partial Mobilization: Tracking Multilingual Information Flows amongst Russian Media Outlets and Telegram, https://ojs.aaai.org/index.php/ICWSM/article/view/31332
  4. How Russia Uses AI-Driven Bots on Telegram to Meddle in Moldova’s Elections, https://www.openminds.ltd/reports/how-russia-uses-ai-driven-bots-on-telegram-to-meddle-in-moldovas-elections
  5. Russia: Freedom on the Net 2023 Country Report, https://freedomhouse.org/country/russia/freedom-net/2023
  6. Kremlin Buys New Media Monitoring System – The Moscow Times, https://www.themoscowtimes.com/2016/09/16/kremlin-buys-new-media-monitoring-system-a55369/pdf
  7. Full article: Ukrainian Intelligence’s Use of Telegram in Wartime – Taylor & Francis Online, https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/08850607.2025.2522222
  8. Telegram as a Battlefield: Kremlin-related Communications during the Russia-Ukraine Conflict – arXiv, https://arxiv.org/html/2501.01884v3
  9. EXPLAINED: Is There a Link Between Telegram App and Russia’s FSB? – Kyiv Post, https://www.kyivpost.com/post/54339
  10. Investigation alleges Telegram infrastructure’s ties to FSB – Mediazona, https://en.zona.media/article/2025/06/11/nosmokinggun
  11. Chats and punishment Journalists and rights groups accuse Telegram of FSB ties and exposing user data — just how worried should users be? – Meduza, https://meduza.io/en/feature/2025/06/12/chats-and-punishment
  12. Bridging Nodes and Narrative Flows: Identifying Intervention Targets for Disinformation on Telegram – arXiv, https://arxiv.org/html/2411.05922v1
  13. Emoji Reactions on Telegram: Unreliable Indicators of Emotional Resonance – arXiv, https://arxiv.org/html/2508.06349v2
  14. Full article: ANO Dialog: innovation in controlling Russia’s digital information, https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/1060586X.2025.2559218
  15. MPF REPORT SERIES 8/2025: Beyond Operation Doppelgänger: A Capability Assessment of the Social Design Agency, https://mpf.se/download/18.61f9e18a1982b59e2b4102/1753106202838/BeyondOperationDoppelganger.pdf
  16. KREMLIN LEAKS: Secret Kremlin survey reveals Russians’ real views on Putin and war, https://vsquare.org/secret-kremlin-survey-putin-war-ukraine/
  17. View of Modeling Information Narrative Evolution on Telegram During the Russia-Ukraine War – AAAI Publications, https://ojs.aaai.org/index.php/ICWSM/article/view/35834/37988
  18. Back to Massachusetts Businessman responsible for Kremlin’s media-monitoring system is now jailed in Switzerland and awaiting extradition to U.S. – Meduza, https://meduza.io/en/feature/2021/06/10/back-to-massachusetts
  19. Old Dog, Same Tricks: The Kremlin’s Technological Echo Chamber Exposed by Ukranian Hackers – Strike Source, https://strikesource.com/2023/12/02/old-dog-same-tricks-the-kremlins-technological-echo-chamber-exposed-by-ukranian-hackers/
  20. Ukrainians hack Russian Defence Ministry’s propaganda department and show how it works, https://www.pravda.com.ua/eng/news/2023/11/27/7430531/
  21. Inside Russia’s internet monitoring. How the censorship agency tracks online activity with the help of tech companies – Mediazona, https://en.zona.media/article/2023/03/08/neurorkn-trl
  22. Investigations, https://www.by.cpartisans.org/en/all-news/categories/investigations-reviews-1
  23. Inside the Censorship Machine, https://istories.media/en/stories/2023/02/08/inside-the-censorship-machine/
  24. Social Media in Russia: What Is Allowed, What Is Not, and How the Law, Monitoring Techniques and Technologies Are Evolving, https://russiapost.info/society/social_media_in_russia
  25. Russia takes next step in domestic internet surveillance – DFRLab, https://dfrlab.org/2023/02/17/russia-takes-next-step-in-domestic-internet-surveillance/
  26. AI tools usage for disinformation in the war in Ukraine – DFRLab, https://dfrlab.org/2024/07/09/ai-tools-usage-for-disinformation-in-the-war-in-ukraine/
  27. Ukrainian Resistance to Russian Disinformation: Lessons for Future Conflict – RAND, https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/research_reports/RRA2700/RRA2771-1/RAND_RRA2771-1.pdf
  28. Seizing the Edge in Cognitive Warfare – Blog – Center for the Study of Democracy, https://csd.eu/blog/blogpost/2025/07/03/seizing-the-edge-in-cognitive-warfare/
  29. A Primer on Russian Cognitive Warfare | ISW – Institute for the Study of War, https://understandingwar.org/research/cognitive-warfare/a-primer-on-russian-cognitive-warfare/
  30. Strategy for cognitive de-occupation of Crimea | Request PDF – ResearchGate, https://www.researchgate.net/publication/371914449_Strategy_for_cognitive_de-occupation_of_Crimea
  31. The Strategy of Cognitive De-occupation. What Ukraine Can Oppose to Russia’s Policy in the Temporarily Occupied Territories, https://ppu.gov.ua/en/press-center/stratehiia-kohnityvnoi-deokupatsii-abo-shcho-ukraina-mozhe-protystavyty-politytsi-rf-na-tymchasovo-okupovanykh-terytoriiakh/
  32. Media environment de-occupation: how to return citizens from the temporarily occupied territories to the Ukrainian information bubble, https://mediacenter.org.ua/media-environment-de-occupation-how-to-return-citizens-from-the-temporarily-occupied-territories-to-the-ukrainian-information-bubble/
  33. Press releases and reports – RESULTS OF THE STUDY ON COGNITIVE DE-OCCUPATION OF CRIMEA, https://www.kiis.com.ua/?lang=eng&cat=reports&id=1444&page=1
  34. A cycle of simulation training on various aspects of the Cognitive De-occupation of Crimea has begun, https://ppu.gov.ua/en/press-center/a-cycle-of-simulation-training-on-various-aspects-of-the-cognitive-de-occupation-of-crimea-has-begun/
  35. By Tamila Tasheva: “After liberating Crimea, the consciousness of its residents needs de-occupation” – Децентралізація, https://decentralization.ua/en/news/16997