Дихати стає нічим: Ліс – легені України

1. Вступ: роль лісів в екосистемі та кліматі України

За оцінками Світового банку, лісистість сягнула 16,74% у 2022-му, демонструючи стійке зростання. Та цей зелений щит пережив епоху трансформацій: від поступового занепаду через несанкціоновані вирубки, що зжерли 800 тис. га — площу, еквівалентну території Словенії, — до апокаліптичного воєнного лихоманіння, де повномасштабне вторгнення РФ з 2022-го спричинило катастрофічні втрати.

Лише у 2024-му, за звітом Європейської Комісії від березня 2025-го, вогонь, розпалений обстрілами, спопелив 965 тис. га — удвічі більше, ніж уся Європа за рік, — зосереджено вздовж лінії фронту. Ці руйнування не лише нищать біорізноманіття, а й підривають вуглецевий баланс: щорічно ліси поглинають 26,5 млн тонн CO₂-еквівалента, виконуючи зобов’язання за Паризькою угодою. Проте в цій драмі — державна воля: програма “Зелена країна”, ініційована Президентом Зеленським, завершує етап висадки 1 млрд дерев до кінця 2025-го, за даними ДП “Ліси України”, аби підняти лісистість до 20% і створити бар’єри від пилових бур. 4,59 млн га вже сертифіковано FSC для сталого господарювання, а 112,2 млн саджанців 2023-го — свідчення непохитної екологічної політики.

Занурімося в офіційну еко-сагу? Чи переможе стратегічна стійкість, аби українські хащі врятували континент від кліматичного хаосу?

2. Динаміка лісового покриву України (1991–2022)

2.1. Зміни лісистості та площі лісів (1991–2001)

На початку досліджуваного періоду, у 1991 році, площа земель, вкритих лісовою рослинністю в Україні, становила 9,5 млн га. До 2001 року цей показник зріс до 9,8 млн га. Цей період характеризувався помірним, але стабільним збільшенням лісового покриву, що було продовженням позитивної динаміки, яка спостерігалася протягом кількох десятиліть після Другої світової війни.

2.2. Тенденції розвитку лісового фонду (2001–2011)

Протягом наступного десятиліття загальна площа лісового фонду України продовжувала зростати, досягнувши 10,4 млн га до 2007 року. Станом на 1 січня 2011 року, площа, вкрита лісовою рослинністю, становила 9,4 млн га, а загальна площа лісових ділянок лісового фонду сягала 10,7 млн га. Лісистість (співвідношення площі лісів до загальної площі країни) становила 15,6%. Цей період демонструє стабілізацію загальної площі лісового фонду з незначними коливаннями, що свідчило про досягнення певної зрілості в управлінні лісовим господарством країни.

2.3. Зміни та виклики (2011–2022)

До 2022 року, безпосередньо перед повномасштабним вторгненням, загальна площа лісового фонду України становила 10,4 млн га, з яких 9,6 млн га були вкриті лісовою рослинністю, а лісистість території сягала 15,9%. Ці показники залишалися відносно стабільними порівняно з попереднім десятиліттям.

Порівняльні показники лісистості України та вибраних країн Європи

Країна	Лісистість (%)
Україна	15.9
Німеччина	30.1
Чехія	33.4
Словаччина	40.8

Порівняльний аналіз показує, що, незважаючи на історичне зростання лісових площ, поточний рівень лісистості України значно нижчий за середній по Європі. Це підкреслює нереалізований потенціал для подальшого збільшення лісового покриву, що має вирішальне значення для кліматичної політики країни.

Динаміка площі лісів України (1991–2022)

У цей час активно проводилися роботи з лісовідновлення. До запуску програми «Зелена країна» у 2021 році загальні площі лісовідновлення в Україні варіювалися від 34 до 50 тис. га щорічно. Проте, створення нових лісів (на відміну від відновлення наявних) демонструвало тенденцію до скорочення: з 30 тис. га у 2009 році до менш ніж 3 тис. га у 2020 році. Це свідчить про те, що, хоча спільні зусилля щодо лісовідновлення були значними, акцент на створенні принципово нових лісових масивів знижувався.

Серйозною проблемою довоєнного періоду залишалися незаконні рубки. За 15 років до 2022 року в Україні було незаконно вирубано близько 800 тис. га лісів, що становило 7,2% загальної лісової площі.

Найбільше постраждалими областями були Рівненська (13,7%), Житомирська (11,8%) та Чернівецька (10,7%). У 2022 році обсяг незаконних рубок становив 20,6 тис. м³, що, за офіційними даними, було на 80% менше, ніж у 2021 році (25,8 тис. м³). Тим не менш, збитки від них все ще оцінювалися в 186,7 млн грн. Масштабні втрати від незаконних рубок підривають зусилля з лісовідновлення та знижують здатність лісів виконувати свої екосистемні функції, включно з поглинанням вуглецю.

---

3. Лісовий фонд України в умовах повномасштабної війни

3.1. Прямі втрати лісів та деградація екосистем

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до безпрецедентних втрат лісового покриву в Україні. У 2022 році площа лісів скоротилася на 807,56 км² (80 756 га), а в 2023 році — на 771,81 км² (77 181 га). Загальні втрати за 2022–2023 роки перевищили 1579 км² (157 900 га).

Основною причиною цих втрат є масштабні лісові пожежі, спричинені обстрілами та вибухами. Прямі пошкодження включають воронки від снарядів, поламані дерева та пошкодження кори. У деяких випадках ліси відігравали роль природного захисту населених пунктів, поглинаючи удари снарядів.

Найбільші втрати лісів, що становлять 65,8% від загального обсягу, припали на регіони, де тривають активні бойові дії: Київська (268,37 км²), Херсонська (214,14 км²), Харківська (181,38 км²), Луганська (195,4 км²) та Донецька (180,25 км²) області. Крім прямого військового впливу, ліси постраждали від додаткових чинників деградації, таких як посуха 2022 року та руйнування Каховської ГЕС, що призвело до зникнення великих заплавних лісів уздовж річки Дніпро. Масштаби цих втрат є драматичним відступом від позитивної динаміки попередніх десятиліть.

3.2. Вплив воєнних дій на лісовідновлення

Незважаючи на повномасштабне вторгнення, роботи з висадки дерев в Україні тривають. У рамках програми «Зелена країна», оголошеної Президентом Зеленським у 2021 році з метою висадити мільярд дерев за п’ять років, до літа 2025 року було висаджено 841,9 млн дерев, що становить 84,2% від запланованого обсягу. Найбільш продуктивними виявилися весняні періоди: навесні 2022 року було висаджено 128,5 млн дерев, навесні 2023 року – 131,1 млн, а навесні 2024 року – 148,1 млн.

Проте, аналіз показує, що навіть стовідсоткова реалізація програми за кількістю висаджених дерев не перевершила б попередніх темпів лісовідновлення в Україні. До старту програми «Зелена країна» загальні площі лісовідновлення коливалися в межах 34–50 тис. га щорічно. Після запуску програми, створення нових лісів (у гектарах) збільшилося незначно: 5,9 тис. га у 2023 році та 6,2 тис. га у 2024 році. У 2022 році, попри військові дії, було відновлено лісів на площі 32 тис. га, але нових лісів створено лише 1,9 тис. га. Це вказує на те, що більшість «відновлення» може бути пов’язана з доглядом за наявними насадженнями або природним заростанням, а не зі створенням принципово нових лісових масивів.

Для досягнення реального кліматичного та екологічного ефекту критично важливо зосередитися на створенні стійких лісових екосистем на значних площах, а не лише на масовій висадці саджанців.

Втрати лісового покриву України та зусилля з лісовідновлення у період повномасштабної війни (лютий 2022 – липень 2025)

Показник	Значення
Втрати лісу у 2022 році	807,56 км² (80 756 га)
Втрати лісу у 2023 році	771,81 км² (77 181 га)
Загальні втрати за 2022–2023 роки	>1579 км² (157 900 га)
Найбільш постраждалі регіони (2022–2023)	Київська, Херсонська, Харківська, Луганська, Донецька
Висаджено дерев (програма «Зелена країна»)	841,9 млн шт. до літа 2025
Площа створених нових лісів	2022: 1,9 тис. га; 2023: 5,9 тис. га; 2024: 6,2 тис. га

3.3. Непрямі наслідки: посилення загроз та обмеження моніторингу

Війна має комплексний вплив на всі компоненти довкілля. Внаслідок численних вибухів та пожеж у повітря потрапляють небезпечні викиди. Пошкодження водоочисних систем, розливи паливно-мастильних речовин, затоплення техніки та вибухи в акваторіях річок, озер і морів призводять до забруднення ґрунтових та поверхневих вод. У ґрунт на місцях вирв від снарядів потрапляють токсичні речовини з вибухових сумішей, а також надзвичайно токсичні компоненти ракетного палива та фосфорних боєприпасів. Території забруднюються вибухонебезпечними предметами. Сильного впливу зазнають також рослинний та тваринний світ внаслідок лісових пожеж, знищення поселень, шумового забруднення та загибелі тварин через підриви на розтяжках та мінах.

Екологічні наслідки війни виходять за межі прямих бойових дій. У тилових регіонах спостерігається масштабне вилучення природних ресурсів, вирубування лісів, зміна русел річок та передача природних територій у приватні руки, що часто залишається поза увагою громадськості. Ця ситуація посилюється тим, що доступ активістів та інспекторів до інформації та моніторингу порушень серйозно обмежений. Державні реєстри закриті, пересування у природних зонах ускладнене (зокрема, через мінування), а громадський контроль ослаблений. Це означає, що справжній масштаб екологічної шкоди від війни може бути значно вищим, ніж показують прямі оцінки втрат у зонах бойових дій.

---

4. Статистика лісових пожеж та їхній вплив

Лісові пожежі в Україні — це постійне явище, кількість яких, за деякими даними, збільшується «в геометричній прогресії». До повномасштабного вторгнення щорічно згоряло від 300 тис. до 1 млн га сільськогосподарських полів.

Динаміка лісових пожеж в Україні (2015–2023)

Рік	Кількість пожеж (од.)	Площа, пройдена пожежами (тис. га)	Збитки (млн грн)
2015	283	0,4	1.3
2016	280	0,4	0,9
2017	358	0,6	1.2
2018	225	0,2	0,5
2019	529	0,5	1.4
2020	600	2.3	18.0
2021	660	0,3	2.1
2022	1052	15.8	302.4
2023	1278	51	2050.0

Дані показують драматичну ескалацію впливу пожеж після 2021 року. У 2023 році кількість лісових пожеж (1278) збільшилася на 93,6% порівняно з 2021 роком, а площа, пройдена вогнем (51 тис. га), зросла у 170 разів.

Для порівняння: площа, пройдена пожежами у 2023 році, дорівнює площі 51 тисячі футбольних полів. Ця площа перевищує розміри невеликої країни, як, наприклад, Сан-Марино, у 836 разів.

Фінансові збитки досягли 2,05 млрд грн, що в 975 разів перевищує показник 2021 року. Ці цифри вказують на якісну зміну режиму пожеж, спричинену воєнними діями.

У 2024 році (станом на липень) зафіксовано 109 лісових пожеж на площі понад 115 га. Зазначається, що середня площа лісових пожеж зменшилася в 1,5 раза порівняно з 2023 роком, проте кількість пожеж зросла. Слід зазначити, що існують значні розбіжності в даних про фінансову шкоду від лісових пожеж за 2022 рік між різними джерелами. Наприклад, одне джерело вказує збитки в 6,9 млн грн, тоді як інше повідомляє про 302,4 млн грн. Такі протиріччя вказують на складнощі зі збиранням та верифікацією інформації в умовах війни, що ускладнює точну оцінку та планування.

---

5. Обсяг лісу та його вплив на клімат України

5.1. Загальна площа лісового фонду та запас деревини

Лісовий фонд України складає 10,4 млн га, з яких 9,6 млн га вкриті лісовою рослинністю, що відповідає лісистості 15,9%. Загальний запас деревини в лісах оцінюється в межах 2,1–2,3 млрд м³.

Середньорічний приріст деревини в лісах України становить 35 млн м³. Середньорічний приріст на 1 гектар у лісах Держлісагентства дорівнює 3,9 м³, варіюючи від 5,0 м³ у Карпатах до 2,5 м³ у Степовій зоні.

5.2. Роль лісів у вуглецевому балансі України

Ліси відіграють величезну роль у боротьбі зі зміною клімату, оскільки вони здатні поглинати вуглець з атмосфери. Станом на 2011 рік у лісах України було накопичено майже 800 млн тонн вуглецю. Щорічно ліси України поглинають від 5% до 7% від загальної кількості викидів парникових газів. За останні п’ять звітних років (2016–2022) середньорічне поглинання становило 26,5 млн тонн CO₂-еквівалента, або в середньому 2,55 тонни CO₂-еквівалента на 1 га лісових земель.

Лісове господарство в Україні є єдиним сектором економіки, який більше поглинає вуглецю, ніж викидає. Це унікальна характеристика, яка піднімає ліси до рівня стратегічного національного надбання з погляду клімату. Будь-які втрати лісів, чи то від війни, чи від незаконних рубок, безпосередньо підривають здатність України пом’якшувати зміну клімату та виконувати свої міжнародні зобов’язання.

---

6. Прогноз змін лісосмуги та клімату

6.1. Чинники, що визначають майбутні тенденції

Майбутнє лісового покриву України та його вплив на клімат визначатиметься низкою критичних факторів:

• Повоєнне відновлення: Відновлення лісів після війни має стати пріоритетом екологічної політики України.
• Зміна клімату: Прогнозуються зміни середньої температури та режиму опадів, що може негативно вплинути на ліси. Теплі зими сприяють поширенню шкідників і хвороб, а також зміні видового складу лісів.
• Державна політика: Уряд затвердив операційний план на 2025–2027 роки щодо реалізації Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.
• Виклики: Військові дії, обмежені можливості моніторингу та потенціал для подальшого незаконного видобутку ресурсів становлять серйозні перешкоди. Проблема «безгоспних» лісів (понад 700 тис. га) також потребує системного розв’язання.

6.2. Прогноз на 5 років (до 2030)

• Оптимістичний сценарій: За умови якнайшвидшого припинення активних бойових дій та значних інвестицій можливе часткове відновлення лісового покриву. Зусилля з лісовідновлення, включно з програмами типу «Зелена країна», можуть почати давати більш відчутні результати. Кліматичний вплив: уповільнення темпів скорочення вуглецевого поглинання; початок відновлення потенціалу лісів як вуглецевого стоку.
• Песимістичний сценарій: Продовження бойових дій, недостатнє фінансування та збереження незаконних рубок можуть призвести до подальшої деградації лісів. Вплив зміни клімату (шкідники, посухи) може посилитися, ускладнюючи природне відновлення. Кліматичний вплив: зниження поглинання CO₂, збільшення викидів від пожеж.

6.3. Прогноз на 10 років (до 2035)

• Оптимістичний сценарій: За умови стабільного миру та реалізації комплексних екологічних політик Україна зможе не тільки відновити втрачені ліси, а й збільшити загальну лісистість. Це вимагатиме інтеграції заходів щодо адаптації до зміни клімату (наприклад, посадка посухостійких видів, створення змішаних лісів). Потенціал поглинання вуглецю почне значно відновлюватися, сприяючи пом’якшенню кліматичних змін на регіональному рівні.
• Песимістичний сценарій: Тривалий конфлікт або неадекватне післявоєнне екологічне управління можуть призвести до незворотних втрат у деяких екосистемах. Довгострокова спроможність лісів як вуглецевого стоку буде серйозно підірвана. Кліматичний вплив: посилення парникового ефекту, збільшення частоти екстремальних погодних явищ, що призведе до подальшої деградації довкілля.

6.4. Прогноз на 15 років (до 2040)

• Оптимістичний сценарій: Україна може стати прикладом сталого лісокористування та кліматичної стійкості, використовуючи свій значний земельний потенціал для розширення лісових площ та покращення їхніх екосистемних послуг. Збільшення лісового покриву та покращення його якості сприятимуть значному поглинанню вуглецю, зниженню кліматичних ризиків та зміцненню біорізноманіття.
• Песимістичний сценарій: Без рішучих дій лісові ресурси України можуть бути виснажені, що призведе до опустелювання в деяких районах, збільшення частоти екстремальних погодних явищ та значного скорочення біорізноманіття. Кліматична вразливість країни різко зросте, а здатність лісів виконувати свої регулюючі функції буде зведена до мінімуму.

---

7. Висновки та рекомендації

Аналіз динаміки лісового покриву України з 1991 року до липня 2025 року виявляє складну картину, що характеризується як періодами стабільного зростання, так і різким погіршенням стану лісів унаслідок повномасштабної війни. До 2022 року Україна демонструвала позитивну динаміку збільшення лісових площ, проте рівень лісистості залишався значно нижчим за середньоєвропейські показники, що вказувало на нереалізований потенціал.

Повномасштабне вторгнення з лютого 2022 року стало катастрофічним фактором, що призвело до втрати понад 1579 км² лісів за 2022–2023 роки, переважно через масштабні пожежі, спричинені бойовими діями. Ці втрати сконцентровані в зонах конфлікту і є різким реверсом довгострокової позитивної динаміки. Попри зусилля з лісовідновлення, основний акцент на кількості висаджених дерев не завжди корелює з фактичним збільшенням площі нових лісів, а темпи створення нових лісових масивів не перевищують історичні показники.

Ліси України відіграють критично важливу роль у вуглецевому балансі, будучи єдиним сектором економіки, який поглинає більше вуглецю, ніж викидає. Їхня деградація не тільки зменшує цей життєво важливий «вуглецевий стік», а й створює небезпечний зворотний зв’язок, де зміна клімату робить ліси більш уразливими до пожеж та шкідників, а втрата лісів, своєю чергою, прискорює кліматичні зміни.

На основі проведеного аналізу формулюються такі рекомендації для забезпечення сталого розвитку лісового фонду України та посилення його кліматичної ролі:

• Інтеграція адаптації до зміни клімату: У лісогосподарську практику необхідно інтегрувати стратегію адаптації до зміни клімату. Це включає вибір кліматично стійких видів дерев, сприяння створенню змішаних лісів для підвищення їх стійкості.
• Зміцнення моніторингу та правозастосування: Необхідно відновити та посилити системи державного моніторингу та контролю для ефективної боротьби з незаконними рубками, видобутком ресурсів та іншими екологічними злочинами.
• Всеосяжна національна інвентаризація лісів: Проведення повної та точної національної інвентаризації лісів є критично важливим для оцінки поточного стану лісового фонду, визначення масштабів збитків та розробки науково обґрунтованих планів відновлення та розвитку.
• Розробка регіональних планів адаптації: Враховуючи відмінності в кліматичних впливах та характері лісів у різних регіонах України, необхідно розробити та реалізувати регіональні плани адаптації лісового господарства до зміни клімату.
• Міжнародне співробітництво та фінансування: Забезпечення міжнародної підтримки для зусиль з лісовідновлення, адаптації до зміни клімату та зміцнення інституційного потенціалу є ключовим для успішної реалізації довгострокових цілей.

Реалізація цих рекомендацій дозволить Україні не тільки відновити втрачені лісові масиви, а й значно збільшити свій лісовий потенціал, перетворивши ліси на ще потужніший інструмент для пом’якшення зміни клімату та забезпечення сталого екологічного майбутнього країни.